Ентеральне харчування - це метод штучного харчування для пацієнтів, які не можуть нормально харчуватися через рот, але чия система травлення функціонує. Застосовується за неможливості чи недостатності перорального харчування внаслідок певних станів, захворювань, травм.
Ентеральне харчування показане пацієнтам, які не можуть отримувати достатню кількість поживних речовин перорально у таких випадках:
- Утрудненого ковтання (дисфагії)
- Коми чи порушення свідомості
- Неврологічних захворювань (інсульту, черепно-мозкових травм)
- Серйозних захворювань або опіків, що збільшують потребу в харчуванні
- Тяжкого недоїдання.
Як це працює?
Поживні речовини в організм доставляють через травний тракт, зазвичай через назогастральний зонд або гастростому. При цьому використовуються природні процеси травлення організму для засвоєння необхідних поживних речовин (білків, вуглеводів, жирів, вітамінів, мікроелементів) і підтримки функції травного тракту.
В ентеральному харчуванні застосовуються спеціальні готові або сухі суміші, що збалансовані за складом, що містять всі необхідні компоненти для життєдіяльності організму.
Переваги методу:
- Використовує природну систему травлення, підтримуючи функції кишечника і пов'язаних з ним органів.
- Є методом першої лінії штучного харчування під час функціонування травного тракту.
- Забезпечує достатнє надходження необхідних поживних речовин.
- Запобігає атрофії слизової оболонки кишечника і зменшує ризик бактеріальної транслокації.
- Харчові суміші швидко всмоктуються стінками ШКТ.
- Забезпечує організм необхідними поживними речовинами та енергією, прискорюючи одужання, знижуючи ризик ускладнень та підвищуючи ефективність лікування
- Процедура безпечна і не потребує особливої стерильності.
При ентеральному харчуванні використовуються такі типи зондів:
Назогастральний зонд. Вводиться через ніс, проходить через стравохід і поміщається у шлунок. Найчастіше використовується для короткочасного харчування.
Назоеюнальний зонд. Аналогічний назогастральний зонд, але проникає глибше в тонку кишку.
Гастростомія. Зонд імплантується безпосередньо у шлунок через черевну стінку. Цей метод зазвичай рекомендується для довгострокового харчування, забезпечуючи більший комфорт для пацієнта.