Причиною герпесвірусної інфекції є вірус сімейства Herpesviridae. Зараз відомо вісім його серотипів: простий герпес (1 і 2 тип), оперізуючий (3 тип), Епштейна-Барр (4 тип), цитомегаловірус (5 тип), а також, віруси типу 6, 7 і 8.
До найбільш поширених відноситься герпетична інфекція (простий вірус 1 і 2 типу) також оперізуючий герпес. Перший є причиною генітального герпесу і ротової порожнини, другий викликає розвиток оперізуючого лишаю, що виникає внаслідок активізації вірусу віспи, який залишається в організмі людини в неактивній формі після вітрянки.
Вірус Епштейна - Барр дуже поширений в США, де їм заражено приблизно 50% п'ятирічних дітей і до 95% дорослих. З цим вірусом пов'язують таке небезпечне захворювання, як інфекційний мононуклеоз, що характеризується лихоманкою, ураженням лімфатичних вузлів, печінки, селезінки та зміною складу крові.
Цитомегаловірус провокує захворювання цитомегалію, при якій в тканинах утворюються величезні клітини з внутрішньоклітинними включеннями, а симптоми нагадують звичайну застуду.
Віруси герпесу 6, 7 і 8 типів сьогодні до кінця не досліджені.
Чому виникає герпес
Вчені встановили, що вірус герпесу постійно присутній в організмі, однак в «сплячому» стані та виявляється далеко не у всіх. Що провокує виникнення неприємних сверблячих бульбашок на губах, шкірі та слизових?
За прояв хвороби відповідає інтерферонова ланка імунної системи: вірус прокидається, коли у людини падає імунітет. Сплячий герпес не передається і стає заразним тільки при появі мокли бульбашок і виразок. Джерелом зараження може бути хвора людина, у якої вірус присутній на епітелії слизових оболонок. Після одужання його фрагменти продовжують залишатися в організмі в латентному стані в нервових клітинах під шкірою і чекають «слушного» моменту в майбутньому.
Фактори, супутні появі герпесу:
- зниження імунітету;
- переохолодження чи перегрівання організму;
- сонячні промені та вітер;
- хронічне захворювання;
- гормональні зміни, в т.ч. вагітність;
- медичні маніпуляції (лікування зубів, аборти, введення внутрішньоматкової спіралі та ін.);
- деякі психічні та фізіологічні стани.
Найлегші прояви герпесвірусної інфекції — бульбашки на шкірі, найважчі — ураження нервової системи.
Герпес на губі (лихоманка)
Приблизно 95% жителів нашої планети інфіковані вірусом герпесу I типу. На Землі важко знайти людину, яка хоча б раз в житті не страждала від «простуди» на губах. Чоловіки, жінки та діти страждають від хворобливих і сверблячих ранок на носі, губах, в роті й інших зонах на обличчі.
Можна виділити 4 етапи симптомів герпетичної інфекції на губах:
- Почервоніння, свербіж, поколювання, пощипування. Виникає в місці майбутнього «прориву», коли вірус рухається по нервових клітинах з ганглія до поверхні губ.
- Запалення. Супроводжується появою одного або кількох бульбашок, наповнених лімфатичною рідиною, що ростуть в розмірах.
- Виразка. Найбільш заразний стан, коли герпетичні бульбашки досягають свого максимального розміру, лопаються, і лімфатична рідина з безліччю фрагментів вірусної інфекції розтікається, потрапляючи на навколишні поверхні.
- Струпоутворення і загоєння. На місці бульбашки, яка лопнула, виникає виразка із захисною скоринкою, яку важливо не пошкодити, для чого використовуються спеціальні мазі. Тканини під виразкою поступово гояться, не залишаючи сліду.
Вилікуватися від герпесу за 1 день практично неможливо, від першої появи виразок на губах до повного позбавлення від хвороби може пройти від одного до двох тижнів, в залежності від стану організму, дотримання правил гігієни та рекомендацій лікаря щодо застосування тих чи інших лікарських засобів.
Лікування герпесу на губах
Лихоманку на губах, як і багато інших проявів вірусу лікують спеціальними противірусними зовнішніми (крем, мазь) або внутрішніми лікарськими засобами. Розчісування і розрив герпетичного пухирця може привести до суперінфікування, ускладнення захворювання та уповільнення заживання ранок. В цьому випадку також доцільне використання антисептичних засобів, спрямованими проти розмноження бактерій. Корисними будуть також зовнішні засоби, спрямовані на те, щоб підсушити герпес і регенерувати епітелій.
Медичні препарати лікування герпесу на губах
Найбільш ефективними ліками для лікування герпетичної інфекції є Ацикловір, який існує на фармацевтичному ринку більше ніж 20 років, а також його аналоги: Зовіракс, Віролекс, Рятівник, Герперакс, Ациклостад, Провірсан.
Ацикловір був розроблений в 1980-х роках минулого століття американським фармакологом Гертрудою Елайон - Нобелівським лауреатом з фізіології та медицині. Активна речовина препарату вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК, обриває її, блокуючи можливість реплікації, не впливаючи при цьому на розмноження ДНК клітини людини. Однак при систематичному застосуванні ацикловір втрачає свою противірусну активність, тому його застосування повинно бути клінічно обґрунтовано. Препарат приймають внутрішньовенно, всередину і зовнішньо (включаючи очну мазь). При зовнішньому застосуванні його призначають по 4-6 разів на добу протягом 5-10 днів.
Даруємо знижку читачам нашого блогу на весь асортимент магазину!
При оформлені замовлення введіть промокод FitoBlog21 в поле «Промокод» та гарантовано отримайте знижку!
Народні засоби від герпесу на губах
Якщо під руками не виявляється ацикловіру, а купити його не представляється можливим, прибрати герпес в домашніх умовах можна за допомогою домашніх засобів.
При появі перших симптомів (почервоніння і свербіж) потрібно обробити ділянку будь-яким антисептиком, блокуючим розмноження вірусу. Необхідно стежити за імунітетом: пропити вітаміни групи В, С, Е, повноцінно харчуватися, відпочивати. Важливо дотримуватися гігієни: не торкатися ранок брудними руками, не розчісувати, не здирати та не видавлювати пухирці, а також не мазати герпес косметичними засобами. Для полегшення симптомів можна використовувати краплі з вмістом м'яти: застуда на губах не любить ментол і спирт, які присутні в розчині.
Позбутися від герпесу допоможуть домашні засоби:
- Компрес з шавлії. Столову ложку сухої трави залити окропом, залишити на 30 хвилин, змочити ватний диск і накладати на зону лихоманки на 20 хвилин 3-4 рази на день.
- Мазь із соку календули та вазеліну: змішати в пропорції 1: 1, наносити на губи 4-5 разів на день, можна використовувати як зволожуючу помаду.
- Зняти запалення на початковому етапі допоможе зубна паста або рідина для полоскання рота, які пригнічують мікроби.
- Соками алое, цибулі, каланхое можна просочувати ватні диски та прикладати їх до виразки, щоб припекти герпес.
- У якості першої допомоги від лихоманки можна використовувати пакетики чаю, які тримати на губах по 20 хвилин.
Засоби для позбавлення від герпесу на губах
Генітальний герпес
Зараження цим вірусом викликає виникнення сверблячих ранок на статевих органах. За статистикою в усьому світі генітальним герпесом заражено приблизно 20% людей, а близько 80% з них навіть не підозрюють про присутність вірусу в їх організмі.
Генітальний або статевий герпес викликається герпетичною інфекцією сечостатевих органів і нині, за даними вітчизняних і закордонних дослідників, є однією з найпоширеніших захворювань, що передаються переважно статевим шляхом. Він характеризується хронічним рецидивуючим перебігом і небезпечний різноплановими ускладненнями: запальними процесами органів малого таза, порушеннями репродуктивної функції, внутрішньоутробним інфікуванням плода та новонародженого, психосоматичні розлади.
У первинно інфікованих спостерігається підвищення температури, можуть виникати прояви фарингіту або стоматиту. На шкірі та видимих слизових з'являється численний висип у вигляді згрупованих бульбашок, які мають схильність до злиття, а також ерозії та скоринки.
Практично у всіх осіб, які перенесли первинний епізод з вираженими клінічними проявами, спостерігається реактивація вірусу і рецидив захворювання в найближчі місяці. Крім типових проявів рецидиву, є ризик виникнення атипових форм: набрякла, некротична-виразкова, свербляча, зостеріформна.
Частота виникнення рецидивів у жінок і чоловіків практично однакова, але для чоловіків характерно більш тривалий перебіг і чисельність вогнищ клінічних проявів, а у жінок гостріша симптоматика. Згідно з даними українських дослідників, багато рецидивів пов'язані з наявністю у хворих інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, порушенням біоценозу і складу вагінальної мікрофлори у жінок.
Лікування генітального герпесу в домашніх умовах
Для більшості пацієнтів з симптомами статевого герпесу основою лікування є противірусна хімієтерапія. Системні противірусні препарати забезпечують частковий контроль над симптомами, проте не сприяють повному знищенню вірусу, не знижують ризик повторних епізодів, їх частоту і тяжкість в після припинення прийому.
Тактика лікування хворих рецидивуючим генітальним герпесом визначається частотою рецидивів, вагою клінічних симптомів захворювання, станом імунної системи, психосоціальними факторами, ризиком передачі інфекції партнеру або плоду (новонародженому), а також економічними аспектами терапії.
"Золотим стандартом" лікування залишається ацикловір і інші препарати ациклічних нуклеозидів, які застосовують для лікування як первинних епізодів генітального герпесу, так і для рецидивів захворювання. Клінічна ефективність при гострій і рецидивуючій герпетичній інфекції становить 70-80%. Побічні ефекти дуже нечисленні та виражаються головним болем, нудотою, рідко блювотою.
При першому клінічному епізоді хворі приймають ацикловір за схемою: 400 мг перорально тричі на день протягом 7-10 днів або 200 мг перорально 5 разів на день протягом 7-10 днів.
Епізодична терапія показана хворим з рідкісними, клінічно невираженими загостреннями та при наявності чітко визначеного продромального синдрому, під час якого і починають прийом препаратів.
Лікування герпесу на тілі (оперізуючий лишай)
Герпес на тілі може бути викликаний вірусом 1-го або 3-го типу (оперізуючий герпес). Перший проявляється у вигляді герпетичної висипки на руках, голові, шиї або тулубі й може виникнути у людей, що займаються видами спорту, пов'язаними з зіткненням тіл.
Оперізуючий лишай викликається вірусом герпесу і вітряної віспи, який після вітрянки залишається в неактивному стані в нервових клітинах десятиліттями та активізується при певних умовах. Провокуючими факторами є похилий вік, зниження клітинного імунітету, імуносупресивної терапії, радіо- і хімієтерапія при лікуванні онкології та т.п.
Оперізуючий лишай виражається висипаннями з одного боку грудей, по ходу ребра, рідко - на шиї, супроводжується невралгічним болем. Іноді вірус зачіпає очні нерви. Герпес на оці є серйозною формою хвороби.
Небезпечними наслідками оперізувального герпесу є порушення слуху, погіршення гостроти або втрата зору, параліч черепних нервів, неврологічні ускладнення після енцефаліту, а також смерть.
Лікування оперізувального герпесу
Терапія даного захворювання заснована на застосуванні противірусних препаратів типу ацикловір, валацикловір, фамцикловір, які сприяють зниженню інтенсивності та тривалості симптомів захворювання. Ранній початок лікування гарантує його ефективність, однак не завжди запобігає появі найважливішого ускладнення - постгерпетична невралгія. Больові прояви усувають за допомогою анальгетиків, розігріваючих мазей і компресів. Для зменшення свербежу застосовують ванни та антигістамінні препарати.
Базидіальні гриби в терапії герпесу
Сьогодні не існує противірусних засобів, здатних повністю видалити фрагменти вірусної ДНК з організму, всі вони лише на час пригнічують його активність, переводячи в латентний стан.
Системні противірусні препарати можуть забезпечити лише частковий контроль над герпетичними симптомами, не зменшують ризик повторних епізодів, не впливають на їх частоту і тяжкість перебігу після припинення лікування. Крім того, у деяких пацієнтів тривалий прийом ацикловіру може бути обмеженим. Все це робить актуальним пошук нових противірусних засобів.
Вчені встановили, що герпесом хворіє все живе на планеті Земля, крім грибів і деяких видів водоростей. За даними з наукової літератури, багато видів грибів і деякі сполуки, отримані з них, здатні ефективно боротися з герпесвірусною інфекцією.
Групою японських вчених були проведені експерименти, в ході яких в раціон мишей, інфікованих герпесом, вводили грибний порошок шиїтаке. Дослідження показали 75% виживання тварин, причому, прийом грибного порошку за два дні до зараження, збільшував позитивний ефект до 90%. З урахуванням абсолютної нешкідливості шиїтаке, на відміну від традиційних засобів, що застосовуються при лікуванні герпесу, такі результати виявилися вкрай цікавими.
Наступне експериментальне вивчення впливу базидіальних грибів на вірус герпесу проводилося у відділенні внутрішніх хвороб Японського Імператорського коледжу при Муніципальному госпіталі Шігасакі під керівництвом доктора Кійуро Номура. Серед пацієнтів були десять хворих з генітальним герпесом, чотири пацієнти з алергією та один з екземою. Один з пацієнтів був хворий на СНІД. Результати виявилися позитивними, причому крім одиничного випадку діареї, при лікуванні не спостерігалося будь-яких побічних ефектів.
Властивості грибів стосовно герпесвірусної інфекції протягом багатьох років досліджувалися в численних лабораторіях по всьому світу. Так було доведено, що полісахариди водного і метанольного екстрактів трутовика правдиво інгібували цитопатичний ефект вірусу простого герпесу [Eo S.-K., et al. // J. of Ethnopharmacology, 1999; Kim Y.-S., et al. // J. ofEthnopharmacology, 2000]. Також вчені виявили, що глікопротеїн, виділений з міцелію, показав інгібування цитопатичної дії вірусу простого герпесу 1 і 2 типів (HSV-1 і HSV-2) без помітного цитотоксичного ефекту, навіть при значній концентрації грибного глікопротеїну.
Екстракт гриба шиїтаке — Lentinus edodes в концентрації 0,3 мг / мл повністю блокує звільнення віріонів вірусу простого герпесу 1 і 2 типу при інфекційному титрі вірусу [Sarkar S., et al. // Antiviral Research., 1993].
На кафедрі дерматовенерології НМАПО імені П. Л. Шупика проводилися експерименти по застосуванню концентрованих екстрактів базидіальних грибів виробництва НВО «Фітобіотехнології» (Україна) в комплексній терапії (фунготерапія) генітального герпесу з метою зменшення клінічних проявів інфекції, попередження рецидивів і зниження ризику передачі статевому партнеру.
Під наглядом перебувала група з 35 хворих, в яких було 19 жінок і 16 чоловіків. Вік хворих становив від 23 до 46 років. У двох пацієнтів був виявлений первинний епізод генітального герпесу, у 33-ти - рецидивний, двоє перебували на супресивній терапії протягом 6 місяців.
Курс лікування включав додатковий компонент — екстракти грибів Агарік, Маїтаке, Шиїтаке і Геріціум, які приймалися спочатку з етіотропними препаратами, а надалі - самостійно за наступною схемою:
- Перший місяць: один раз щодня під час їжі — 1 чайн. лож. Агарік + 1 чайн. лож. Маїтаке + 1 чайн. лож. Шиїтаке;
- Другий місяць: один раз щодня під час їжі — 1 чайн. лож. Маїтаке + 1 чайн. лож. Шиїтаке;
- Третій місяць: один раз щодня під час їжі — 1 чайн. лож. Геріціум + 1 чайн. лож. Агарік.
Було встановлено: на тлі прийому традиційних противірусних ліків і екстрактів базидіальних грибів рецидиви генітального герпесу не виникали протягом 3-х місяців, при цьому в порівнянні з перенесеними раніше епізодами, тяжкість симптомів була помірною. Всі хворі відзначали хорошу переносимість екстрактів. Таким чином, для пацієнтів, схильних до частих рецидивів герпесу, може бути рекомендовано комплексне лікування, що включає крім етіотропної терапії препарати на основі базидіальних грибів.
Корисні поради, щоб вилікувати герепс швидко
Щоб герпесвірусна інфекція пройшла швидко і без ускладнень, важливо дотримуватися певних правил:
- Щоб уникнути поширення герпесу на здорові ділянки шкіри, потрібно якомога менше торкатися до висипань, а після нанесення лікувальної мазі ретельно мити руки з милом руки.
- Не можна проколювати пухирці, віддирати скоринки.
- В період появи герпесу на губах краще відмовитися від макіяжу очей, щоб не занести інфекцію в слизову органів зору, а також бути обережними при використанні контактних лінз.
- Користуйтеся окремим посудом, рушником, косметикою, щоб не заразити членів сім'ї.
- Дотримуйтесь дистанції з людьми.
- Не опромінювати висипання сонячними променями, оскільки вони погіршують перебіг хвороби, підсилюють свербіж шкіри та відчуття болю.
Попри те, що повністю позбутися від вірусу герпесу практично неможливо, сподіваємося, що вищевказані рекомендації допоможуть знизити тяжкість перебігу хвороби, частоту рецидивів і прискорять одужання.