Спеціальний догляд за шкірою з симптомокомплексом чутливої шкіри обличчя

Зараз однією з численних проблем пацієнтів дерматолога і косметолога є симптомокомплекс так званої чутливої ​​(або подразненої) шкіри обличчя.

Вперше термін «синдром чутливої ​​шкіри» запропонували та використовували в 1977 р. відомі дослідники P. Frosch і A. Kligman.

В останні роки все більше пацієнтів відзначають, що їх шкіра чутлива. Так, за даними досліджень, проведених у Франції, 6 жінок з 10 оцінюють свою шкіру як чутливу, а близько 40% населення США (за даними Американської академії дерматології) і 50% населення Європи вказують на наявність у себе подібного стану підвищеної чутливості.

Гіперчутливість шкіри, на думку більшості дослідників, не є постійним станом шкіри та не визначає її тип. Ця проблема може виникнути при будь-якому типі шкіри як у здорових людей, так і у пацієнтів з обтяженим дерматологічним анамнезом.

Однак більшістю вчених ще не сформовано остаточну думку за класифікацією підвищеної чутливості, і немає чіткого визначення самого поняття.

Під виразом «підвищена чутливість» більшість фахівців розуміють неадекватну реакцію шкіри на зовнішні або внутрішні стимули, яка проявляється суб'єктивними та об'єктивними симптомами, що відображають розвиток запалення.

Таким чином, підвищену чутливість можна визначити як гіперергічну реакцію на звичайні стимули, які не розглядають в якості подразників (тригерів).

Як відомо, фактори, які викликають подібну реакцію можна розділити на дві групи: екзогенні та ендогенні. Як екзогенні фактори часто розглядають холодне і гаряче повітря, ультрафіолетове опромінення, несприятливі кліматичні умови, різні механічні фактори, необгрунтовані косметологічні процедури (наприклад, зловживання скрабами, пілінгом), харчові фактори, тепловий вплив, травмування шкіри, інфекційні агенти, які ускладнюють перебіг основного захворювання [2, 8, 10]. Крім того, в ролі подразників при чутливій шкірі можуть виступати деякі хімічні речовини, що входять до складу зовнішніх засобів: диметилсульфоксид, бензоілпероксид, саліцилова кислота, амілдіметіламінобензойна кислота, метоксіцінамат, ретинол, лаурилсульфат натрію та ін.

Для пацієнтів з гіперчутливою шкірою найбільш значущими харчовими подразниками виступають кофеїновмісні продукти та гістамінлібератори: кава, шоколад, прянощі, копченості, цитрусові, а також алкогольні напої, головним чином червоне вино.

Механізм дії харчових подразників пов'язаний з подразненням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що сприяє надмірному виділенню з ентероендокринних клітин кишківника катехоламінів (норадреналіну, адреналіну, дофаміну), гастрину і вазоактивних пептидів, найбільш значущим з яких є VEGF-фактор росту ендотелію судин — цитокін, який викликає розширення судин і формування нових клітин. До такого ж результату приводить і зловживання гарячими напоями та їжею, що призводить до почервоніння і відчуття припливу до шкіри обличчя.

Також дуже часто подібна клінічна картина зустрічається і при системному прийомі деяких лікарських засобів, що мають побічні дії у вигляді судинних реакцій: препарати нікотинової кислоти, пентоксифілін, нітрогліцерин, препарати простагландинів, розчини, які містять етанол.

Відомо, що VEGF взаємодіє з рецепторами на поверхні ендотеліоцитів кровоносних судин, підсумком чого є утворення нових судин. Фактор росту ендотелію судин збільшує судинну проникність в 50 000 разів сильніше, ніж гістамін (в рівних молярних концентраціях). Крім того, VEGF має стимулюючу дію на синтез ферментів — колагенази, або матриксних металопротеїназ (matrix metalloproteases, MMPs), здатних руйнувати волокнисті структури дерми, в результаті чого звільняється місце для росту новоутворених судин. Дія VEGF розглядається і при нормальних станах (ембріогенез, менструальний цикл, загоєння ран і ін.), А також при ряді захворювань (розацеа, вроджена геморагічна телеангіектазія, деякі судинні пухлини і т.д.).

Крім того, є посилання на підвищену продукцію простагландину Е2, лейкотрієну В4 та інших медіаторів при деяких дерматозах, що супроводжуються підвищеною чутливістю шкіри.

Несприятливі кліматичні умови, зокрема холодний вітер, викликає рефлекторне звуження судин обличчя з подальшим тривалим їх розширенням. Вплив здійснюється через численні нервові закінчення — тільця Мейснера, тільця Руффини, тільця Фатер-Пачіної, які розташовуються в дермі та епідермісі й знаходяться в тісному контакті з капілярами.

Особливостями нейрорецепторного апарату шкіри є аферентні та еферентні нервові волокна, а також інкапсульовані нервові закінчення. Аферентні волокна, відповідальні за сприйняття імпульсів ззовні, пов'язані з інкапсульованими нервовими закінченнями (пластинчасті тільця Фатер-Пачіно, кінцеві колби Краузе, тільця Руффини, тільця Мейснера, тільця Догеля та ін.), які розташовуються в дермі і які є механорецепторами. Аферентні волокна також пов'язані з вільними закінченнями (ноцицепторами та терморецепторами) в епідермісі та в дермі.

Тепловий вплив призводить до тривалого розширення капілярів, і як наслідок, вираженої гіперемії обличчя.

Еритема, що виникає при чутливій шкірі, є результатом розширення і посилення проникності дрібних кровоносних судин в області сосочкового шару дерми.

Передача нервового імпульсу здійснюється за допомогою нейромедіаторів, які в шкірі представлені речовиною Р і пептидом, синтез якого кодується геном кальцитоніну (CGRP). Добре відомо, що надлишковий викид нейротрансмітерів викликає продукцію прозапальних цитокінів і, як наслідок, посилення запальної реакції. Є вказівки на підвищену чутливість різних структур шкіри до надлишку нейротрансмітерів при акне, розацеа і ряді інших дерматозів.

Крім цього, при виникненні надмірної чутливості шкіри, відзначається порушення бар'єрних властивостей шкіри, які в основному визначаються епідермісом. Особливу роль відіграє роговий шар, на поверхні якого встановлюється баланс між вмістом води в самому роговому шарі та в навколишньому середовищі. Для підтримки нормальної зволоженості рогового шару існують високоспеціалізовані та унікально організовані міжклітинні ліпіди (кераміди, холестерин, жирні кислоти, а також фосфоліпіди, глікосілкераміди, вільні сфінгоїдні основи, сульфат холестеролу та ін.). Вони формують основний бар'єр для води, перешкоджають трансепідермальній втраті, грають роль особливої міжклітинної цементуючої речовини, що забезпечує міцність зчеплення посткліткових структур рогового шару і визначають цілісність шкіри. Описано 6 основних класів так званих вільних керамідів, не пов'язаних з корнеоцитами, і 2 основні класи керамідів, ковалентно пов'язаних з поверхнею корнеоцитів (класи A і В) [1,2,4].

Склад керамідів в роговому шарі шкіри не є постійною ознакою, залежить від раси, супутніх соматичних захворювань, віку, навколишнього середовища і ряду інших чинників. До функцій керамідів відносять не тільки вміст води в шкірі, а й регуляцію темпу десквамації, а також вплив на диференціювання кератиноцитів. Формування на поверхні шкіри водно-ліпідної мантії також є одним з механізмів, що забезпечують її бар'єрні властивості. До складу водно-ліпідної мантії входять шкірне сало, секрет потових залоз, а також ліпіди (кераміди) рогового шару [3].

Бар'єрні властивості шкіри порушуються через зменшення кількості ліпідів між роговими лусочками в роговому шарі, що є однією з причин підвищеної її чутливості. Це можливо при постійному використанні агресивних миючих засобів і при ряді дерматозів (розацеа, екзема, атопічний дерматит і ін.). Так, при екземі виявлено зниження біосинтезу всіх епідермальних ліпідів і вільних керамідів - 3, 6 і С1-лінолеату, а при атопічному дерматиті зареєстровано зменшення вільних керамідів 1, пов'язаних з лінолевою кислотою [4, 5]. Порушення з боку ліпідів рогового шару і трансепідермальних втрат води призводять до посилення проникності шкіри, в тому числі для тригерних факторів. Не випадково в осіб з генетично обумовленою чутливою шкірою виявлений тонший роговий шар і доведена його підвищена проникність для різних речовин.

Чутлива шкіра характеризується підвищенням проникності шкіри як для речовин з високим, так і з низьким рівнем проникності, що важливо враховувати при призначенні засобів для зовнішнього лікування.

Найбільш характерні симптоми цього стану шкіри — еритематозні, еритем-сквамозні, іноді папульозні висипання. Суб'єктивно такі пацієнти мають скарги на печію, почервоніння, лущення шкіри, а також всі пацієнти відзначають непереносимість водних процедур і несприятливих погодних і кліматичних умов.

На сучасному етапі все захворювання, для яких характерні виникнення синдрому гіперчутливої ​​шкіри, можна розділити на три групи:

Своєчасне і правильне трактування даного симптомокомплексу з адекватною постановкою основного діагнозу надзвичайно важлива для вибору подальшої тактики ведення таких пацієнтів.

Основні принципи призначення препаратів для щоденного догляду за шкірою з синдромом гіперчутливості, спрямовані на зниження реактивності судин, повинні мати протизапальну дію, відновлювати епідермальний бар'єр і підвищувати захисні властивості шкіри.

Також необхідно пам'ятати, що чутлива шкіра характеризується підвищеною проникністю шкіри — важливо при призначенні засобів зовнішньої терапії.

Основною метою таких засобів є зменшення порогу чутливості, яка досягається завдяки відновленню ліпідів рогового шару, активному зволоженню, зменшенню проявів запальної реакції.

Матеріали та методи

Нашу увагу привернула лінійка препаратів Стоп купероз виробництва України («ФітоБіоТехнології»), яка була створена для лікування симптомокоплекса подразненої шкіри.

Під нашим спостереженням знаходилася група жінок у віці від 23 до 50 років, які відзначали свою шкіру як чутливу. Ми рекомендували застосовувати всю серію препаратів, що складається з 4-х засобів.

1. Щоденне очищення шкіри нейтральним гелем Стоп купероз, 2 рази на добу, вранці та ввечері. Нанести невелику кількість на шкіру, розподілити масажними рухами, змити. Вмиватися краще кип'яченою або мінеральною водою кімнатної температури.

2. Протерти шкіру ватним диском, змоченим ніжним тоніком зі зміцнюючим ефектом у напрямку масажних ліній.

3. Нанести крем щоденний Стоп купероз spf 15 (в денний час) легкими рухами у напрямку масажних ліній. Нанесення макіяжу рекомендується не менше ніж через 10 хв після використання крему. У зимовий час рекомендується наносити не менш ніж за 15 хв до виходу на вулицю.

4. Інтенсивний крем SOS рекомендується наносити в вечірній час курсом не менше 10 днів з лікувальною і профілактичною метою або після впливу несприятливих природних факторів (мороз, вітер, УФ-випромінювання), агресивних чинників (інвазивні косметологічні процедури, хімічні пілінги) і в інших випадках за потреби.

Крім цього, ми рекомендували не перебувати під прямими сонячними променями з 11-00 до 17-00 в літній час і без адекватного фотозахисту, не зловживати сауною, засмагою, косметологічними процедурами, пов'язаними з розпарюванням, посиленням кровотоку, застосуванням кислот. Також пропонували пацієнтам уникати занадто гарячих напоїв і страв, гострих приправ, копченостей, алкоголю.

Активною складовою серії Стоп купероз є інноваційний швейцарський комплекс REGU-CEA®, який складається з 3-х компонентів:

• Відпрацьований зерновий віск — природний інгібітор гістаміну, зменшує свербіж, сприяє зникненню подразнення.
• пальмітоіл трипептид — стимулює синтез колагену, відновлює матрикс шкіри, зменшує активність металопротеїназ, зменшує прояви запального процесу.
• Лінолева кислота — відновлює захисні властивості епідермісу, має антиоксидантну дію.

Інші активні компоненти серії:

• Метронідазол — має виражену протизапальну дію.
• Вітамін РР, який покращує мікроциркуляцію тканин у верхніх шарах дерми.
• Екстракти червоних водоростей сприяють підвищенню вологозберігаючих властивостей епідермісу.
• Екстракт кінського каштана містить ескулін, що має судинозміцнювальні властивості, стимулює кровообіг.
• Екстракт зеленого чаю уповільнює старіння, має антиоксидантні властивості.

В результаті застосування комплексу препаратів Стоп купероз для догляду за шкірою з підвищеною чутливістю протягом 1,5 місяців було виявлено зменшення почервоніння запального характеру і поліпшення естетичного вигляду шкіри.

Всі пацієнти відзначали хорошу переносимість препаратів і комфорт при нанесенні.

Висновки

Застосування серії Стоп купероз є патогенетично обгрунтованим, безпечним і доступним, зручним у використанні та може бути рекомендовано для щоденного догляду за шкірою пацієнтів з симптомокомплексом надчутливої ​​шкіри, для хворих з хронічними дерматозами обличчя, які супроводжуються підвищеною чутливістю шкіри. Це дозволить прискорити еволюцію клінічних проявів хвороби та прискорити терміни лікування, що своєю чергою, дозволить поліпшити медико-соціальні показники життя хворих.