Досвід застосування препарату Стоп Демодекс в лікуванні поєднаних патологій шкіри обличчя

Відомо, що обидва види кліщів Demodex folliсulorum і Demodex brevis відносяться до постійних прижиттєвих моноксених паразитів, які паразитують тільки на людині та гинуть разом з цим організмом господаря.

Також відома топічна специфічність обох видів кліщів: найчастіше уражається шкіра обличчя, переважно носогубний трикутник, підборіддя, повіки. Рідше уражається волосиста частина голови, шия, вушні раковини, спина, груди. Крім цього, з метою запобігання конкуренції між собою, вони займають певні екологічні ніші. Відомо, що кліщі Demodex folliсulorum переважно паразитують в порожнинах волосяних фолікулів, де вони живуть, утворюючи невеликі колонії, а Demodex brevis — у сальних і мейбомієвих залозах повік, а також в їх вивідних протоках.

Відзначається також сезонна специфічність. Захворюваність на демодекоз і можливість зараження вище в весняно-літній період в порівнянні з осінньо-зимовим. Взимку ймовірність виявлення кліщів-демодицидів при хронічних дерматозах складає 5-20%. Навесні цей показник доходить до 40%, влітку — до 90%.

Попри те, що ураження кліщами можуть бути виявлені в будь-якому віці, пацієнти з виявленим демодекозом — це переважно вікова група від 25 до 45 років. Гендерна вибірковість Demodex folliсulorum і Demodex brevis виражена менше, крім цього — неоднозначна. За даними деяких авторів, зараженість у чоловіків і жінок однакова, за іншими даними вона переважає у жінок, а деякі стверджують, що чоловіки хворіють частіше.

Швидше за все, епідеміологічна закономірність не може бути пояснена однією якоюсь причиною, а залежить від сукупності морфофізиологічних особливостей організму людини.

Етіопатогенез вугрової хвороби, розацеа, періорального дерматиту, себорейного дерматиту залишається дискутабельним, зокрема, щодо первинності того чи іншого чинників. Але слід зазначити, що переважно виділяють певні риси етіопатогенезу цих захворювань.

По-перше, це вплив взаємопов'язаних ендогенних і екзогенних факторів. Наприклад, порушення кількості виділення і якісного складу шкірного сала, вплив аліментарних чинників і пов'язані з ними порушення травлення, надмірне УФ-опромінення, розмноження умовно-патогенної флори, а також зараження кліщами-демодицидами. Але, по останньому фактору зараз залишається невизначеним питання, є зараження кліщами роду Demodex первинним процесом, що сприяє розвитку дерматозів, або вторинною причиною, яка ускладнює перебіг основного захворювання.

Сучасні аспекти призначення терапії будь-якого дерматозу повинні грунтуватися на всіх встановлених аспектах етіопатогенезу захворювання. Але існують певні труднощі в призначенні зовнішнього лікування розацеа, періорального дерматиту, вугрової хвороби, які пов'язані з недостатньою ефективністю загальноприйнятих засобів антипаразитної терапії, що обумовлює пошук нових антипаразитарних засобів з урахуванням усіх ланок патогенезу.

На кафедрі дерматовенерології НМАПО імені П. Л. Шупика ми застосовували в якості додаткової зовнішньої терапії серію препаратів Стоп демодекс (виробництва «ФітоБіоТехнологіі», Україна), яка складається з 7 позицій: Мило м'яке очищаюче для обличчя і тіла, лосьйон для обличчя та повік, шампунь, Бальзам лікувально-профілактичний, гель для повік, Фініш-контроль гель, Краплі на основі рослинних екстрактів. Активними компонентами препаратів є метронідазол і березовий дьоготь, які мають виражені акарицидні властивості стосовно кліщів Demodex folliсulorum і Demodex brevis, а також бактерицидну і протизапальну дію. Екстракти кори білої верби та гамамелісу, які входять до складу препаратів, сприяють зменшенню секреції шкірного сала за рахунок блокади ферменту 5-альфа-редуктази. Крім того, препарати містять у великій концентрації азулен з екстракту ромашки, що володіє вираженими протизапальними властивостями. Вітамін А стимулює регенерацію тканин, сприяє швидкому регресу висипань без утворення рубців.

Під нашим спостереженням знаходилася група з 25 хворих — жінки у віці від 18 до 56 років, яким були встановлені діагнози: себорейний дерматит (у 4 хворих), вугрова хвороба (у 5 хворих), розацеа (у 10 хворих), періоральний дерматит (у 6 хворих). Ці захворювання були ускладнені наявністю лабораторно підтвердженого демодекозу. У 5 хворих відзначався також періорбікулярний дерматит і епісклерит. Тривалість захворювання становила від 4 до 16 років. Раніше всі пацієнти отримували курси лікування із застосуванням загальної та місцевої терапії, яка включала засоби антипаразитної терапії. На момент дослідження всі хворі отримували місцеве і загальне лікування основного захворювання відповідно до загальноприйнятих стандартів лікування вугрової хвороби, розацеа, періорального дерматиту, себорейного дерматиту. Препарати Стоп Демодекс призначалися в якості додаткової терапії.

1. Очищення шкіри м'яким очищувальним милом Стоп Демодекс 2 рази на добу: нанести на шкіру обличчя невелику кількість мила, спінити, залишити на 20-30 сек., змити водою.

2. Бальзам лікувально-профілактичний Стоп Демодекс: наносити на очищену шкіру обличчя та уражені ділянки невелику кількість бальзаму 2 рази на добу. Оптимальна тривалість нанесення — 45 днів.

3. Перед нанесенням Геля для повік необхідно обробити краї повік Лосьйоном для повік за допомогою ватного диска, змоченого в розчині з подальшим віджиманням. Повторити процедуру через 15 хвилин. При одночасному ураженні слухового проходу, вушних раковин, брів, також рекомендується обробка цих ділянок перед нанесенням гелю.

4. Гель для повік Стоп Демодекс наносити на повіки потрібно ближче до зони росту вій на 30 хвилин. Залишки гелю видаляють за допомогою ватного тампона. Бажано наносити 2 рази на добу протягом 45 днів. При ураженні зовнішнього слухового проходу, вушних раковин, брів наносять гель також 2 рази на добу протягом 45 днів.

5. Протягом лікування не рекомендується використовувати декоративну косметику, а також перебувати під прямими сонячними променями.

6. Також рекомендується консультація офтальмолога і масаж повік протягом лікування.

В результаті застосування комплексу препаратів Стоп Демодекс в якості додаткової терапії, на 4-5 день від початку лікування спостерігалося зменшення запальної реакції шкіри, зокрема, зменшення яскравості висипу, відсутність свіжих папуло-пустульозних висипань і суб'єктивних відчуттів.

На 12 день від початку лікування спостерігалося значне зменшення кількості висипань. Крім цього, об'єктивно спостерігалося зменшення саловиділення і швидший регрес висипань. Повний регрес пустульозного висипу спостерігався, в середньому, через 4 тижні лікування. Також слід зазначити швидший регрес постзапальної пігментації в порівнянні з іншими засобами зовнішньої терапії. Стан, близький до клінічного одужання (регрес всіх морфологічних елементів, за винятком постзапальної гіперпігментації) відзначений у всіх хворих через 8 тижнів лікування.

Також слід зазначити, що у 2 жінок в перші дні лікування відзначалися відчуття печіння і гіперемія, які виникали відразу після нанесення гелю, тривали близько 15 хвилин і проходили самостійно.

Всі хворі відзначали хорошу переносимість препарату і комфорт при нанесенні, на відміну від деяких антипаразитарних засобів зовнішньої терапії. Слід зазначити, що у однієї хворої під час лікування виник простий контактний дерматит. Але це було пов'язано з тим, що у хворої в анамнезі була алергічна реакція на препарати, що містять ромашку. Після закінчення лікування хворі перебували під наглядом протягом 6 тижнів. Рецидивів за цей період не спостерігалося.

На 7 день після закінчення лікування ми проводили дослідження шкіри хворих на наявність кліщів-демодицидів. У всіх хворих спостерігалася повна елімінація збудників. Також додаткове дослідження ми проводили через місяць після закінчення лікування. Слід зазначити, що на момент дослідження у всіх хворих була ремісія основного захворювання, і лабораторно було підтверджено відсутність кліщів у лусочках шкіри та зміст вивідних проток сальних залоз.

Таким чином, застосування препаратів Стоп Демодекс виявилося ефективним, безпечним і може бути рекомендовано для лікування дерматозів шкіри обличчя таких як розацеа, періоральний дерматит, вугрова хвороба, себорейний дерматит, які ускладнені демодекозом, а також з профілактичною метою. Рекомендується застосування вищенаведеної схеми лікування.

Висновки

Перевагою запропонованого способу є висока ефективність і доступність, зручність у використанні, можливість комплексної терапії вугрової хвороби, розацеа, перорального дерматиту, себорейного дерматиту, ускладнених демодекозом, з впливом на всі ланки розвитку патологічного процесу. Це дозволить прискорити еволюцію клінічних проявів хвороби, терміни лікування, що, своєю чергою, поліпшить медико-соціальні показники життя хворих.

Калюжна Л. Д., Бардова Е. А.

Національна медична академія післядипломної освіти П. Л. Шупика

Ключові слова: демодекоз, розацеа, періоральний дерматит, акне, лікування.

Резюме

У статті наведені дані клінічного спостереження застосування препаратів Стоп демодекс при лікуванні розацеа, періорального дерматиту, вугрової хвороби, ускладнених демодекозом.

Примітка

Для отримання максимального результату рекомендується спрямоване застосування всіх позицій серії Стоп демодекс (за призначенням): Мило м'яке очищальне для обличчя і тіла, лосьйон для обличчя та повік, Шампунь, Бальзам лікувально-профілактичний, Гель для повік, Фініш-контроль гель, Краплі на основі рослинних екстрактів, що забезпечить комплексний акарицидний ефект. Подальше використання засобів лікувальної косметики послужить хорошою профілактикою рецидивів захворювання.

Treatment of combination face diseases with new external medicine Stop Demodex.

Kaluzhna L.D.,Bardova K.

National Medical Academy of postgraduate education named by Shupik

Key words:demodicosis, rosacea, perioral dermatitis,acne,treatment.

Resume: 

This article represented results of clinical study of use new external medicine Stop Demodex in treatment of rosacea, perioral dermatitis, acne, seborreic dermatitis, complicated with demodicosis.

1.Абрагамович Л. Є. Розацеазна хвороба: стан гепатобіліарної системи та її роль в етіології й патогенезі, принципи лікування / Л. Є. Абрагамович // Практична медицина. - 2003. – Т. 2, № 2 – С. 88-96.

2.Аравийская Е.Р. Современный взгляд на лечение акне: состояние проблемы и новые возможности // Лечащий врач. – 2003. – №4. – С. 4 – 6;

3.Калюжна Л. Д. Вікові аспекти патогенезу хронічних дерматозів у жінок / Л. Д. Калюжна, Ж. В. Корольова, С. В. Возіанова [та інш] // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика – К. : [б. в.], 2008. - Вип. 17. - С. 301-307.

4.Огурцова А.Н. Дифференцированный подход к лечению угревой болезни // Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии. Сб. работ. – Одесса, 2003. – С. 83–85.

5.Проценко Т.В., Кондратенко И.В. Опыт лечения больных угревой болезнью // Новости медицины и фармации – 2002. – №9 – 10. – С. 4.

6.Коган Б. Г. Діагностика і терапія розацеа, демодекозу, дерматиту періорального з урахуванням спільних чинників виникнення, патогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора мед. наук : спец. 14. 01.20 / Б. Г. Коган. – К., 2006. – 44 с.

7.Корнева Л. В. Роаккутан в случае сочетанной патологии acne vulgaris и acne rosacea / Л. В. Корнева, Н. В. Махнева, Д. А. Базовая // ІХ Всерос. съезд дерматовенерол. : тез. науч. работ. – М. : [б. и.], 2005. - Т. 1. - С. 94-98.

8.Потекаев Н. Н. Акне и розацеа / Под ред. проф. Н. Н. Потекаева. - М. : БИНОМ, 2007. - 231 с. 

9.Akhiani M.  Comparison  of efficacy of azithromycin versus doxycycline in   the   treatment   of   rosacea:    a randomized  open   clinical trial /  M. Akhiani, A. H. Ehsani, M. Ghiasi, A. K. Jafari // Int. J. Dermatology. – 2008. - Vol. 47, № 3. – P. 284-288.

10.Amichai B. Granulomatous rosacea associated with Demodex folliculorum / B. Amichai, M. Grunvald, J. Avinoach, S. Halevy // J. Dermatol. - 1992. - Vol. 31, № 10. – P. 718-726.

11.Once-daily  topical   metronidasole   cream   formulations in the   treatment  of   the   papules   and pustules  of rosacea / M. V. Dahl,  M. Jarratt, D. Kaplan // J. Am. Acad. Dermatol. - 2001. - Vol. 45. - P. 723-730