Збір трав від глистів: що ефективніше?

В цілому в природі налічується понад 300 видів гельмінтів, з них на території України можна зустріти не більше 70 видів. Кількість випадків зараження паразитами як серед дітей, так і серед дорослих досягає кілька тисяч на рік. Основне місце, де зустрічаються паразити — це кишківник, але їх яйця можуть розноситься кровотоком і потрапляти в інші органи та системи. Найбільш часто в людське тіло потрапляють три групи паразитів:

• Нематоди (гострики, аскариди, токсокароз) або круглі гельмінти, особливо часто зустрічаються у дітей;
• Стрічкові (плоскі) глисти, відносяться до цестодів;
• Паразити-смоктальники, також відомі, як трематоди.

Гельмінтоз — збірна назва хвороб, які були викликані глистами. Причиною захворювання є потрапляння гельмінтів в людське тіло. В навколишньому середовищі личинки яєць паразитів знаходяться в ґрунті, піску та інших органічних сполуках, виділяються з калом заражених людей і тварин.

Захворювання гельмінтозом має безліч негативних наслідків для організму. Крім функціонального болю в животі, нудоти, поганого апетиту, глисти приносять організму глобальну шкоду: живлячись за рахунок господаря, порушують процес засвоєння поживних речовин і отруюють його продуктами своєї життєдіяльності, що призводить до зниження імунітету. Відсутність правильного лікування може призвести до серйозних уражень життєво важливих органів: легенів, головного мозку і т.п.

Одне з поширених захворювань від паразитів — токсокароз, який передається через собак. Яйця токсокар потрапляють в організм через брудні руки. Крізь стінки кишківника личинки мігрують в кровотік, з яким розносяться по всьому організму. Осідаючи в різних органах, вони викликають личинкову форму захворювання.

Симптоматика токсокарозу досить яскраво виражена і проявляється у вигляді алергічних реакцій (сверблячих висипань), а також, бронхопневмонії з нападами болісного кашлю і задухи. При інкапсулюванні личинок в задньому сегменті очей може розвинутися токсокарозний офтальміт — небезпечне захворювання, що викликає незворотні пошкодження органів зору аж до його втрати. Рідше зустрічається імагінальний токсокароз, супроводжуваний нудотою, болючим животом, зниженим апетитом. Аналіз крові при діагностиці зазвичай показує підвищений рівень еозинофілів, але може бути й нормальним. Іноді личинки гельмінта видно на рентгені.

Крім того, всі гельмінти онкогенні. Потрапляючи в організм людини, вони активують проонкогени, що може мати відстрочений ефект і через деякий час обернутися онкологією. Крім онкогенезу, глисти стимулюють всілякі алергічні захворювання, можуть стати причиною бронхіальної астми, полінозу, кропив'янки.

Відомо, що у здоровому організму з міцною імунною системою, сильним шлунком і кишківником личинки паразитів не приживаються. Слабкий організм не в змозі протистояти гельмінтам, саме тому паразити найчастіше атакують маленьких дітей, імунна система яких ще не досить сильна.

Найбільш поширений спосіб потрапляння гельмінтів всередину організму — фекально-оральний, тобто людина проковтує яйця або личинки паразитів з продуктами харчування, водою, іншими частинками навколишнього середовища. Яйця паразита переносяться мухами, тарганами або з пилом. Потрапляючи всередину організму, гельмінт починає розмножуватися, відкладаючи яйця.

Встановлено, що в кишківнику людини самка аскариди здатна щодня відкладати до 240 000 яєць, дуже стійких до зовнішніх впливів. Доросла аскарида може жити в організмі до року, безперервно відкладаючи яйця, що виходять з калом.

Якщо доторкнутися немитими після туалету руками до рота, носа або якихось предметів, то личинки або яйця глистів можуть виявитися там і потім потрапити в організм цієї ж або іншої людини. Так відбувається поширення інфекції. Саме тому лікарі наполягають на ретельній гігієні рук і всього, що може потрапити в рот. Щоб уникнути зараження токсокарозом не можна вигулювати домашніх тварин поряд з дитячими майданчиками, а тим більше в пісочницях, де грають діти.

Найбільш часті причини розвитку глистової інвазії:

• вживання неякісної води і їжі, зараженої яйцями паразитів;
• користування чужими предметами особистої гігієни;
• вживання погано вимитих і оброблених овочів і фруктів;
• близькі контакти з домашніми та вуличними тваринами.

Основні фактори зараження гельмінтозом:

1. Недотримання правил гігієни (миття рук).

2. Шкідливі звички: гризіння нігтів, облизування пальців, тримання в ротовій порожнині різних предметів (ручок, олівців).

3. Недостатній догляд за домашніми тваринами (їх потрібно купати, спостерігати у ветеринара, мити лапи після вулиці).

4. Вживання сирої води з ненадійного джерела.

5. Немиті та не оброблені перед їжею фрукти, овочі, зелень.

6. Неякісно оброблені м'ясні та рибні продукти.

7. Близький контакт із зараженою людиною.

Таким чином, основною причиною виникнення гельмінтозу є недотримання правил гігієни на фоні зниженого імунітету. Здорова людина, що дотримується елементарних правил гігієни, правильно обробляє продукти харчування, мінімізує ризик появи гельмінтів.

Особливо схильні до глистової інвазії діти. Рідко зустрінеться дитина, у якого ніколи в житті не було глистів. Це пояснюється більш низьким імунітетом і специфікою поведінки дітей: їх тягою до спілкування з тваринами, бажанням пізнавати світ тактильним і оральним способом, а також відсутністю звички часто мити руки. До 2-ох років малюки все хочуть спробувати «на зубок». Старші діти заражаються в місцях великого скупчення людей (в дитячих дошкільних і шкільних установах, на ігрових та спортивних майданчиках). Зараження відбувається через спільне використання різних предметів: яйця глистів можуть потрапити на іграшки та інші речі, якими користуються інші діти. Найпоширенішими видами глистів у дітей є гострики та аскариди.

Найбільш яскраві прояви гельмінтозу:

• свербіж в області заднього проходу (особливо турбує вночі);
• відсутність апетиту;
• біль в животі;
• нудота і блювота;
• кишкові розлади (запор / діарея);
• слабкість, швидка стомлюваність;
• темні кола під очима;
• алергічні реакції у вигляді кропивниці;
• неприємний запах з рота;
• скрегіт зубами уві сні;
• швидка втрата ваги.

При ураженні глистами окремих органів можуть відзначатися болі в правому підребер'ї, жовтий колір шкіри. На тлі глистової інвазії у дитини може піднятися температура, нерідко батьки помічають в дитячому калі фрагменти черв'яків. Внаслідок зниження імунітету такі діти схильні до частих застуд, ГРВІ, стоматиту, гінгівіту.

При виявленні глистів у дитини, необхідно обов'язково провести в будинку генеральне прибирання: попрати постільну білизну, одяг, портьєри, почистити килими та вимити всі іграшки миючим засобом.

Лікування підбирається лікарем і залежить від виду гельмінтів, віку і стану здоров'я дитини. Для підвищення ефективності та безпеки терапії використовують комплекс протигельмінтних засобів, фітопрепаратів, ентеросорбентів, пробіотиків і імуномодуляторів.

При підозрі на глисти потрібно звернутися до дільничного терапевта або педіатра (у дітей), який вислухає пацієнта і видасть направлення в лабораторію на аналіз калу.

Для цього в аптеці купують стерильний контейнер, оснащений спеціальною ложкою. Збір калу потрібно проводити ввечері або зранку не пізніше доби перед здачею аналізу в кількості приблизно з чайну ложку. Проносний засіб при цьому не використовують. Перед збором потрібно обов'язково помочитися, щоб не допустити потрапляння сечі в фекалії.

Для більш точного аналізу бажано проводити забір калу з різних частин екскрементів. Зібраний матеріал дозволяється зберігати в холодильнику, однак намагатися якомога швидше доставити контейнер в лабораторію. Аналіз здають 2-3 рази з періодичністю в кілька днів.

Після підтвердження первинного діагнозу необхідно звернутися до вузького спеціаліста: паразитолога, гельмінтолога або інфекціоніста. При відсутності їх лікування може проводити терапевт, педіатр, іноді пульмонолог, гастроентеролог або гінеколог, в залежності від локалізації черв'яків.

Для боротьби з гельмінтозом використовують два методи: за допомогою медикаментів і народними засобами (фітозбори, екстракти рослин тощо). Будь-який з цих способів припускає тривалий період лікування, оскільки паразити неохоче залишають свій «затишний будинок». Але набравшись терпіння і пройшовши повний курс терапії, можна перемогти цю напасть і максимально запобігти повторному зараженню.

Перевага лікарської форми полягає в простоті вживання, компактності та можливості тривалого зберігання. Мінусом препаратів синтетичного походження є побічні ефекти з негативним впливом на кров, функцію печінки, нирки. Найбільш популярними ліками проти глистів є: немозол, декаріс, мебеназол, вермокс, вормін. Використовуючи ці медикаменти, необхідно строго слідувати інструкції застосування і дотримуватися протипоказання.

Народна медицина накопичила безліч рецептів того, як позбутися від глистів без таблеток. Якщо випадок зараження вже підтверджено рекомендується відразу ж почати активне лікування настоями, сумішами трав та іншими засобами, які за ефективністю не поступаються препаратам офіційної медицини. Позбутися глистів травами цілком реально.

Ліки для дітей і дорослих на травах здатні надати практично такий же сильний ефект, як і фармацевтичні засоби. Вони дбайливо очищають тіло від зайвих «співмешканців», не надаючи негативного ефекту на здоров'я.

Ще з давніх-давен цілителями було встановлено зв'язок між смаком лікарських трав і їх впливом на паразитів. Виявляється, в залежності від складу трав'яної суміші наші непрохані співмешканці відчувають різний ступінь дискомфорту, а значить прагнуть покинути організм. Гострий смак підвищує температуру тіла і внутрішніх органів і знищує личинок. Для цього підійде настій з імбиру, перцю, гвоздики або часнику. Останній також є добре відомим природним антибіотиком, успішно бореться з бактеріями та вірусами.

Крім відмінного глистогінного ефекту, аптечні трави безпечні, не руйнують мікрофлору кишківника і не травмують організм. Так, трава полину гіркого і трава пижма давно відомі як самі згубні засоби для патогенної мікрофлори.

Найбільш популярні лікарські рослини від глистів:

• пижмо;
• полин;
• часник;
• гарбуз;
• шавлія;
• деревій;
• польовий хвощ.

Дітям відмінно допомагають засоби на травах, які можна заварити та пити. При правильному вживанні такі збори не можуть нашкодити дитячому організму. Крім глистогінного ефекту, вони мають протизапальний ефект, зміцнюють імунну систему.

Протиглистові властивості рослин використовуються при виготовленні ефективних і безпечних фітопрепаратів: сиропів, крапель, свічок, таблеток від глистів. У складі цих засобів екстракти гарбузового насіння, листя волоського горіха, часнику, листя чебрецю, полину та інших протиглистових рослин. Терапія направлена ​​на блокування всіх фаз розвитку гельмінтів: на спротадіі яєць, личинок і дорослих особин з подальшим виведенням з організму з каловими масами. Найчастіше одних протиглистових препаратів для повного одужання недостатньо.

Комплексне лікування включає:

1. Антигістамінні препарати — для усунення виникнення алергічних реакцій на тлі гельмінтозів.
2. Ентеросорбенти — для очищення організму від шкідливих токсичних продуктів життєдіяльності черв'яків.
3. Пробіотики — для відновлення порушеної глистами мікрофлори кишківника.
4. Імуномодулятори — для підтримки захисних сил організму.
5. Глюкокортикостероїди — можуть застосовуватися при важких формах перебігу захворювання.

Після установки діагнозу в одного з членів сім'ї доцільно провести протиглистову терапію у всіх інших. Це підвищує ефективність лікування і знижує ризик повторного зараження гельмінтозом.

Збори лікарських трав

1) Взяти рівні частини полину, пижма, кори крушини та буркуну. Близько чотирьох столових ложок збору додати в 500 мл гарячої води, закрити кришкою і довести до кипіння. Укутати та настояти не менше ніж годину. Вживати по 100-200 мл настою після кожного прийому їжі.

2) 1 ч. ложку висушеної трави полину залити склянкою води та довести до кипіння. Настоювати 30 хвилин. Приймати по 100 – 150 г 3 рази на добу протягом місяця.

3) 20 крапель спиртової настоянки полину приймати за 30 хвилин до їди тричі на день.

Рецепти на основі насіння гарбуза

Сире гарбузове насіння, очистити від шкірки, подрібнити в блендері, перекласти в скляну ємність, додати кип'ячену воду в пропорції 1: 1. В отриману суміш покласти 1 ч.л. рідкого меду, ретельно перемішати. Вживати вранці натще протягом години невеликими порціями. Після цього зробити очисну клізму.

Настоянка з часнику на молоці

1-2 зубчики часнику почистити та подрібнити, перекласти в скляну ємність, додати 250 мл теплого молока. Розмішати дерев'яною лопаткою (не металевою!). Настояти суміш 1-2 години. Для посилення ефекту можна додати подрібнений корінь хрону або чорний мелений перець. Приймати настій вранці за 30 хв до їди натще. Тривалість лікування - не менше одного тижня.

Рецепти з часником з обережністю приймають при проблемах з травленням. Побічними явищами можуть бути: біль в області серця, серцебиття, шкірні висипання, порушення згортання крові.

Ефективним захистом від зараження глистами є дотримання елементарних правил гігієни: ретельне миття рук перед їжею і після туалету, миття та обробка сирих продуктів, регулярна зміна білизни, застосування антисептиків для обробки навколишніх предметів.

Необхідно дотримуватися певних правил при обробці м'яса і риби: використовувати різні обробні дошки, ретельно оглядати продукти під час патрання на наявність яєць і глистових личинок.

Убезпечити будинок від паразитів допоможе регулярне генеральне прибирання, правильний догляд за домашніми тваринами. Для профілактики захворювання рекомендується вживати в їжу лимони, горіхове масло, суміш з соку редьки та меду, цитварне насіння. Пити сиру воду можна тільки з перевірених джерел. З урахуванням того, що міцна імунна система захищає організм від паразитів, потрібно намагатися підіймати імунітет всіма доступними засобами.