Тремор рук: у чому причини та методи допомоги

Тремор — це мимовільні ритмічні коливальні рухи рук, більш менш тривалі, більш менш інтенсивні. З наукової точки зору такі коливання викликані затримкою коригуючих нейронних сигналів.

Залежно від причини виникнення, тремор рук буває:

• Фізіологічним. Внаслідок сильних емоцій, стресу, втоми, дефіциту сну і навіть від нестачі цукру (транзиторна гіпоглікемія).
• Патологічним. Пов'язаний з основним захворюванням, таким як хвороба Паркінсона, Вільсона, захворювання щитоподібної залози тощо.
• Вторинним. Від прийому певних ліків (антидепресантів, кортикостероїдів, психостимуляторів), вживання стимуляторів (кава, чай, алкоголь) або їх скасування.

Крім того, види тремору можна згрупувати за такими факторами:

➤ локалізація: фокальний, сегментарний, генералізований та гемітремор

➤ джерела ураження: церебеллярний (мозочок), нейропатичний (нервові волокна), рубральний (середній мозок), дистонічний (м'язи)

➤ моторика: тремор спокою (проявляється при розслабленні м'язів, які його можуть викликати) та дії (виникає, коли рука тримає предмет, наприклад, при їжі чи листі)

➤ частота коливань: низько-, середньо- та високочастотне (відповідно, нижче 4 Гц, 4-8 Гц та 8-12 Гц)

➤ амплітуда: низько-, середньо- та високоамплітудний.

➤ тяжкості захворювання: легкий, помірний, значний.

Тремор треба відрізняти від так званого клонального шоку, зумовленого холодом. Це окремий випадок, що досить легко ідентифікується, який не є приводом для занепокоєння. 

Хвороба Паркінсона. Невиліковне захворювання головного мозку, що ускладнює рухову активність та викликає психічні порушення. Кожна сьома літня людина у світі страждає на симптоми Паркінсона, серед яких постійний тремор. Він характеризується неоднаковим тремтінням у лівій і правій руці. Під час руху тремтіння зменшується, а в спокої посилюється. Середній вік постановки діагнозу становить близько 75-80 років.

Ураження мозочка і стовбура мозку. Можуть бути наслідком дисциркуляторної енцефалопатії, черепно-мозкової травми, пухлини, інсульту, енцефаліту.

Епілепсія. Іноді починається з тремору, потім дуже швидко додаються інші, більш тривожні симптоми.

Хвороба Альцгеймера. Повільно поступальне захворювання нервової системи, що виявляється розладом інтелекту (деменцією). Тремор рук є одним із симптомів даного захворювання.

Розсіяний склероз. Аутоімунне захворювання нервової системи. Серед інших, ознаками захворювання є оніміння, слабкість, тремтіння ніг та рук.

Деякі ліки, зокрема, антидепресанти, протиепілептичні засоби, нейролептики, кортикостероїди, а також аерозолі для людей з астмою здатні викликати тремор кінцівок.

Тремтіння рук може бути наслідком неправильного дозування ліків при лікуванні гіпертиреозу. У цьому випадку з'являються й інші симптоми: серцебиття, підвищена пітливість, втрата ваги, напади нервозності тощо.

Як відомо, постійно тремтять руки в алкоголіків та наркоманів. Алкоголь порушує провідність імпульсів між нейронами мозочка та шийного відділу спинного мозку, що відповідає за функцію активності м'язових тканин. У наркоманів тремор виникає у стані абстиненції – це один із симптомів так званої «ломки». Скасування стимулювальних препаратів (алкоголю, тютюну, наркотиків) також може спричинити тремор пальців.

Крім того, руки тремтять при прийомі антидепресантів, кортикостероїдів, психостимуляторів, нейролептиків, а також при вживанні таких психоактивних речовин, як кава, чай та енергетичні напої.

Тремору рук можуть бути схильні дуже емоційні люди в стані збудження, сильних емоцій або через фізичну втому. Під час стресу чи хвилювання організм виробляє безліч гормонів, зокрема адреналін. Це запускає серію фізичних реакцій, які готують організм до реакції небезпеки. У м'язи спрямовується надмірна енергія, яка може призвести до тремору кінцівок. Щойно емоція пройшла, зникає і ця фізіологічна реакція. Частота та інтенсивність коливань може зменшуватись або збільшуватись.

При невротичних порушеннях, вегетативної дистонії та деяких формах психопатології може виникати так званий психогенний тремор. Такий вид патології проявляється у строго певних ситуаціях під впливом психологічних факторів та характеризується прямою залежністю вираженості симптомів від ситуації та емоційного стану людини.

До тремору спадкового характеру відноситься хвороба Вільсона. Це генетичне захворювання спричинене надмірним накопиченням міді в організмі і може залишатися непоміченим протягом тривалого часу. Хвороба Вільсона може зустрічатись як у дітей, так і у дорослих. Біологічне дослідження та вимірювання вмісту міді у сечі дозволяють поставити діагноз.

Есенційний тремор – спадкове неврологічне та генетичне захворювання аутосомно-домінантного типу. Воно поки що погано вивчене, але є найпоширенішим видом тремору. Від нього страждає приблизно 5% населення планети. Хронічний тремор проявляється щоразу, коли людина хоче розпочати рух. З віком ризик захворюваності підвищується, хоча тремор у молодих зустрічається досить часто.

Стандартний неврологічний огляд включає такі характеристики тремору:

✓ дані про локалізацію: голова, рука або нога

✓ ступінь виразності: низький, середній або високий

✓ ставлення до сили тяжіння: спокій або постуральний.

Поряд з тремором рук можуть з'являтися й інші симптоми, які орієнтують лікаря на постановку правильного діагнозу.

Неврологічні ознаки:

● порушення ходьби, повільність на початку рухів (акінезія), схильність спотикатися або навіть падати, м'язова слабкість

● ригідність кінцівок або гіпертонус

● погана постава, наприклад, злегка згорблена спина

● проблеми зі сном, втома

● проблеми з координацією, концентрацією та увагою.

Тремор внаслідок хвороби Вільсона може супроводжуватися порушеннями мови, ковтання, руху, нирковими, печінковими, ендокринними, кістково-суглобовими проявами.

Тремор фізіологічного виду характеризується сильним збудженням чи депресивними симптомами.

Есенційний тремор може торкатися також тремтіння грудної клітки, голови та навіть голосу.

Коли тремор – це нормально

Легкий тремор – це нормально. Наприклад, якщо ви витягнете руки перед собою, вони не завжди будуть повністю нерухомі.

Тремор стає більш помітним у таких випадках:

► з віком

► на нервовому ґрунті: у стані стресу, втоми, занепокоєння або крайнього збудження

► після вживання кофеїну (наприклад, у чаї, каві чи колі), алкоголю чи куріння

► якщо дуже жарко чи холодно.

Крім того, деякі ліки можуть викликати тремор. У цьому випадку варто поговорити зі своїм лікарем, щоб скасувати або змінити дозування прописаних медикаментів.

Тремор, не викликаний іншим захворюванням, можна усунути самотужки чи за допомогою психолога. Можливо, на деякий час необхідний медичний контроль, щоб переконатися, що ситуація не погіршується.

Коли слід звертатися до лікаря

Якщо тремор зберігається тривалий час, впливає на повсякденну діяльність, поєднується з іншими негативними симптомами (серцебиття, м'язова слабкість, проблеми з мовленням та інші), краще звернутися за консультацією щодо диференціального діагнозу.

Для початку потрібно звернутися до невропатолога. Залежно від ситуації пацієнт може бути направлений до ендокринолога, кардіолога, пульмонолога або психолога.

Для постановки діагнозу лікар виконує такі дії:

➤ розпитує хворого з метою з'ясування причини та умов виникнення тремору рук (раптового чи поступального тощо);

➤ проводить ретельне клінічне обстеження, під час якого намагається виявити тремор спокою чи дії;

➤ може запропонувати спеціальні тести для виявлення наявності неврологічного захворювання;

➤ направляє на аналіз крові, сечі та інші діагностичні маніпуляції для виявлення гіпертиреозу, хвороби Вільсона та інших захворювань.

Насправді, потрібно лікувати не так тремор, як причину, яка його викликала.

У лікуванні хвороби Паркінсона добре зарекомендували себе силові вправи. Вони підбираються лікарем залежно від особливостей перебігу хвороби.

Зняти тремор рук, що виникає на тлі вживання стимулюючих речовин, можна знизивши споживання кави або алкоголю (у тому числі через спеціалізовані наркологічні служби).

Лікар зможе скоригувати лікування або проконсультувати пацієнта щодо медикаментозних засобів, наприклад, при захворюванні на щитоподібну залозу або астму.

Вправи з релаксації, йоги, софрології та регулярні фізичні навантаження допоможуть перемогти нервовий тремор і навіть полегшити захворювання есенціального характеру.

Залежно від історії хвороби можуть бути призначені також ліки:

● бета-блокатори

● бензодіазепіни

● протиепілептичні засоби

● анксіолітики

● седативні препарати.

Якщо медикаментозне лікування не допомагає, можливі ін'єкції ботулотоксину (який викликає параліч м'язів), нейрохірургія або навіть глибока стимуляція мозку.

Крім тремору рук, пов'язаного з неврологічними або генетичними захворюваннями, часто ключ до одужання знаходиться в руках самого пацієнта. Людина повинна переглянути свій спосіб життя, будь то дієта, фізична активність або час сну.

Як прибрати тремор у руках - поради фахівців:

• Скоротіть вживання стимуляторів – кави, алкоголю, енергетиків тощо.
• Максимально уникайте стресових ситуацій.
• Практикуйте релаксаційні заходи.
• Регулярно займайтеся фізичною активністю - щонайменше 30 хвилин стійкої ходьби на день.
• Дотримуйтесь збалансованої та різноманітної дієти.
• Обов'язково дотримуйтесь приписів у разі лікування, а при виникненні труднощів не соромтеся звертатися до лікаря.

Вправи та фізіотерапія

Тремор рук може бути фізичною реакцією на стрес, сильні емоції чи втому. У цьому випадку допоможуть заняття спортом, глибоке дихання, методи релаксації та фізіотерапевтичні процедури. Крім того, прості вправи для зміцнення зап'ясть і м'язів рук, які можна виконувати в домашніх умовах, запобігають виникненню тремтіння.

Глибоке дихання

Намагайтеся ізолюватися, щоб заспокоїтися. Закрийте очі та повільно вдихайте протягом чотирьох секунд. Затримайте дихання на такий самий час та видихайте через рот протягом чотирьох секунд. Через кілька хвилин ви розслабитеся та відновите контроль над своїми діями та емоціями.

Спортивний режим

Встановіть спортивний режим, що включає розтяжку, йогу, ходьбу та дихальні вправи. Таким чином, можна обмежити вплив стресу в повсякденному житті та стати менш схильним до тремору.

Техніка біологічного зворотного зв'язку

Під керівництвом фізіотерапевта виконуйте дії, які дозволять краще зрозуміти реакції вашого тіла на різні подразники та, таким чином, контролювати їх.

Зміцнення кистей

Стисніть обидва кулаки й витягніть руки. Тримайте напругу протягом однієї хвилини. Відпустіть, витягнувши та розвівши пальці якнайширше. Повторюйте вправу щонайменше п'ять разів на день. Вона дозволяє працювати над гнучкістю суглобів та дрібною моторикою рук, запобігаючи виникнення тремору.

Поліпшення сили та стабільності хвату

Стисніть кульку для зняття стресу, покладену на долоню. Утримуйте напругу протягом трьох-п'яти секунд, а потім відпустіть. Повторіть вправу десять-дванадцять разів для кожної руки. Можна робити це щодня, щоб опрацювати пальці, зап'ястя та м'язи-згиначі передпліч. М'ячик для зняття стресу можна замінити тенісним м'ячем або спеціальним гумовим кільцем.

Зміцнення зап'ясть

Носіння обтяжувачів на зап'ястях активно допомагає зміцнити верхні кінцівки та боротися із тремором. Обтяжені браслети різних моделей можна придбати у спортивних магазинах.

З фізіотерапевтичних методик проти тремору застосовують електрофорез (наприклад, з розчином новокаїну), високочастотну електротерапію та голкорефлексотерапію.

Дієта та спосіб життя

Здоровий спосіб життя, що включає правильне харчування, відмову від шкідливих звичок та здоровий сон, допоможе зняти тремор фізіологічного характеру.

Поради від фахівців:

✓ Дотримуйся збалансованої дієти, що містить необхідну кількість нутрієнтів. Віддай перевагу білому м'ясу та жирній рибі, сезонним фруктам та овочам, цілозерновим та молочним продуктам.

✓ Намагайся їсти у певний час і прислухайся до свого організму. Якщо голодний, з'їж основну їжу або здорове перекушування, інакше ризикуєш зіткнутися з гіпоглікемією, яка здатна викликати тремор і стомлюваність. Прийом їжі також має приносити задоволення.

✓ При тязі до їжі, уникай оброблених продуктів з високим вмістом цукру та жиру. Віддай перевагу жменьці сухофруктів, свіжим фруктам, молочним продуктам.

✓ Відмовся від алкоголю. Тремор є одним з ознак зловживання спиртним як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. При абстинентному синдромі прийом алкоголю стає необхідністю для боротьби з тремтінням рук. Однак у майбутньому це вже перестане допомагати, проблема погіршиться.

✓ Скоротіть споживання кави, чаю та інших енергетичних напоїв, які часто містять кофеїн або еквівалентну молекулу. Завжди випивай склянку води на кожну чашку кави, щоб обмежити зневоднення від кофеїну.

✓ Встанови режим сну, адаптований до способу життя та фізіологічних потреб. Уникай рясної їжі та вживання збуджувальних речовин перед сном. Обмеж використання екранів у спальні, спи у темряві, оскільки світло затримує засинання. Втома та нестача сну можуть призвести до м'язового тремору.

Професії з високим ризиком розвитку тремору

Є низка професій, які можуть спровокувати появу тремору рук. У першу чергу, цьому схильні люди, які виконують напружену роботу з дрібними предметами, а також важку фізичну працю.

До них відносяться:

● професійні спортсмени

● ювеліри

● годинникарі

● хірурги

● вантажники.

Тремор частково пов'язаний із захворюваннями, що розвиваються протягом кар'єри та про які людина не знала при виборі професії. В основному він впливає на завдання, що вимагають напруги, уваги до деталей та точності.

Незалежно від походження, така патологія не заразна та не знижує розумові здібності працівника. Якщо робота пов'язана з небезпечними чи складними ситуаціями, необхідно забезпечити контроль впливу захворювання на безпеку виробничого процесу та самого працівника. Консультант з профілактики та професійний лікар мають надати таку експертизу.

Важливо, щоб за згодою працівника інформація про його захворювання була надана колегам та керівникам, щоб уникнути непорозумінь та стресових ситуацій. Цілком імовірно, що в деяких випадках доведеться задуматися про можливу зміну професії.

Будь-яка фізична інвалідність, у тому числі й тремор рук, може викликати занепокоєння та нервозність, пов'язані зі страхом бути поміченими іншими або відчуттям відсутності контролю.

Якщо тремор рук не лікувати, у постраждалого можуть виникнути труднощі з виконанням повсякденних завдань: коли руки тремтять, стає важче писати, митися, чистити зуби, зав'язувати шнурки.

Тремор створює негативний образ. Хворі часто скаржаться на погане ставлення до себе під час навчання, у професійному та особистому житті, оскільки часто ця патологія асоціюється зі станом абстиненції (алкоголь, наркотик) чи страху. Такі люди ризикують розвитком сорому і навіть соціофобією. Вони у розпачі, ховаються, не хочуть нікого бачити, бо соромляться свого стану. Встановлено, що з людей з есенціальним тремором приблизно в 30% розвиваються симптоми соціофобії. Стрес, створюваний поглядами інших, підживлюватиме власні труднощі людини. Це порочне коло, тому що стрес сам по собі збільшує частоту тремору («ефект снігової кулі»).

Якщо у людини просто фізіологічний тремор, можна спробувати впоратися з ним самостійно, змінивши звички або просто піти до поведінкового психотерапевта, який працюватиме над керуванням емоційністю та автоматичними думками.

У разі неврологічного чи спадкового тремору, проблема може полягати у втраті людиною частини самостійності – неможливості писати, правильно тримати склянку чи чашку однією рукою, голитися, наносити макіяж. Все це може спричинити депресію. У цьому випадку, незалежно від віку, людина повинна погодитись відмовитися від цієї частини своєї автономії. У роботі над собою може знадобитися допомога психотерапевта, який навчить пацієнта контролювати паніку й тривожність, уникати стресових ситуацій та адаптуватися до свого стану.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте чи напишіть відгук.