Що таке кінезотерапія: основні принципи та застосування в медицині

Термін «кінезотерапія» походить від грецьких слів «kinesis» (рух) та «therapeuein» (лікувати), що означає лікування за допомогою руху. Згідно з визначенням, кінезотерапія (кінезітерапія, кінезіотерапія) – це парамедична дисципліна, яка використовує різні методики руху, спрямовані на зміцнення здоров'я, профілактику, фізіотерапевтичну діагностику та лікування порушень рухів чи моторики людини. Її застосовують також для усунення недоліків або відновлення втрачених функціональних можливостей організму.

На сьогодні налічується близько десятка різновидів кінезотерапії, які використовують ту чи іншу систему рухів для досягнення терапевтичного ефекту. До них відносяться: суглобова або партерна гімнастика, йога, східні єдиноборства, пілатес, каланетика, силове навантаження та інші.

Кінезіотерапією можна займатися у будь-якому віці, вона переживає зростальний успіх у зв'язку зі старінням населення. Її практикують у таких областях, як спорт, ревматологія, респіраторна фізіотерапія, а також метод реабілітації після травми або хірургічного втручання.

Головне завдання кінезотерапії – підвищення адаптаційних можливостей організму.

Цілями даної терапевтичної практики є:

• загальне зміцнення здоров'я
• лікування та профілактика захворювань опорно-рухового апарату та інших органів та систем
• ефективна реабілітація після перенесених гострих захворювань, травм та операцій.

Кінезітерапевт надає вручну або за допомогою інструментів поміч, спрямовану на збереження, відновлення або доповнення структурної та функціональної цілісності людини, яка пережила травму, хворобу або інвалідність. Ефективність такої терапії була продемонстрована у лікарнях, клініках, санаторіях, реабілітаційних центрах, бальнеологічних лікарнях тощо.

Фахівець визначає форму, засоби та дозування фізичного навантаження, контролює виконання вправ, оцінює їх ефективність. Заняття можуть проводитись як індивідуально, так і в невеликих групах.

Кінезотерапія поєднує різні методики та використовує різноманітні техніки, та її базові принципи незмінні:

► Природність руху. Полягає в розумінні руху як природного стану людини, який організм здатний використовувати для самозагоювання.

► Індивідуальний підхід. Програма лікування, реабілітації чи профілактики розробляється з урахуванням стану здоров'я, віку, статі та рівня фізичної підготовки пацієнта. Перше заняття починається зі збору анамнезу (анкети здоров'я), оцінки постави та рухливості. З урахуванням одержаних даних кінезотерапевт складає індивідуальний комплекс вправ.

► Від простого до складного. Заняття починаються з простих рухів та малих навантажень для адаптації організму. Потім навантаження поступово збільшують, а вправи ускладнюють. Між тренувальними комплексами обов'язково роблять перерви.

► Регулярність занять. Від цього фактора залежить ефективність лікування. Тільки регулярне виконання вправ допоможе отримати позитивний результат.

► Повторюваність вправ. Часті повтори рухів формують поведінкові акти, сприяють відновленню правильних реакцій, втрачених організмом під час хвороби.

► Правильне дихання. Дихальні техніки допомагають сконцентруватися на виконанні вправ, залучити глибокі м'язи, відвертають увагу від хворобливих відчуттів.

► Увага та контроль. Правильне виконання вправ є запорукою безпечної та ефективної терапії. Кінезотерапевт пояснює пацієнтові цілі та техніки виконання рухів, показує, що робити і як дихати, а також, за потреби, коригує програму.

Кінезотерапія лікує різноманітні патології опорно-рухового апарату, органів дихання, нервової, серцево-судинної та травної систем, застосовується для реабілітації пацієнтів після травматичних ушкоджень, інсульту та для загального зміцнення організму. Розглянемо найбільш популярні сфери застосування.

Захворювання опорно-рухового апарату часто виникають від недостатньої, неправильної або несиметричної роботи м'язів. За допомогою певних кінезотехнік зміцнюється м'язовий корсет та усуваються причини недуги.

Показання до використання технік кінезотерапії визначаються такими станами, як:

✓ сколіоз

✓ біль у попереку

✓ наслідки перелому

✓ дистрофічні зміни м'язів та структур хребта

✓ остеоартрит та артроз

✓ ревматизм

✓ часткова та повна паралізація

✓ нейропатія

✓ міжхребцеві грижі

✓ механічні травми.

У профілактиці захворювань опорно-рухового апарату використовуються вправи на баланс, розтяжку, для спини та корекції постави, а також силова кінезотерапія з використанням вільних обтяжень.

Кінезотерапія широко застосовується у пацієнтів із травмами суглобів кінцівок, а також після операції на кінцівках. Завдяки спеціальним апаратам та точно відрегульованим пасивним рухам реабілітацію можна розпочати у ранні терміни після операцій. Лікувальну фізкультуру зазвичай застосовують на другому етапі реабілітації.

Кінезотерапевтичні методики використовуються при урологічних або гінекологічних захворюваннях (наприклад, після операції на сфінктері або післяпологовому періоді), кардіологічних проблемах (інфаркту міокарда), а також після тривалого постільного режиму.

Переваги використання кінезотерапії у реабілітаційний період:

✦ прискорення обмінних процесів та живлення тканин

✦ відновлення кровообігу

✦ зменшення запалення

✦ найшвидша адаптація до фізичних навантажень у повсякденному житті

✦ відновлення навички ходьби

✦ скорочення часу реабілітації

✦ зниження больових відчуттів.

Основними протипоказаннями до кінезотерапії є:

✘ переломи та травми з розривом сухожиль і м'язів

✘ онкологічні захворювання

✘ порушення кровообігу мозку

✘ відкриті та закриті крововиливи

✘ гострий передінфарктний або передінсультний стан

✘стан після операцій на хребті з формуванням анкілозів

✘ сечокам'яна хвороба

✘ епілепсія

✘ тяжкий розлад психіки

✘ декомпенсація серцево-судинної, дихальної систем, печінки та нирок вище I ступеня.

Крім того, респіраторна кінезотерапія протипоказана при переломах ребер, пневмотораксі, спазмах бронхів, а також у людей похилого віку за наявності кардіостимулятора. Кінезіолог уникатиме виконання певних технік, наприклад, у людей з крихкістю кісток або зв'язок.

Завдяки кінезотерапії пацієнти можуть збільшити м'язову силу, покращити діапазон і глибину рухів, еластичність м'яких тканин, усунути біль, знизити зайву напругу м'язів та підвищити рівень ендорфінів.

• підвищення м'язової сили, маси та обсягу
• поліпшення постави
• збільшення амплітуди рухів
• зміцнення скелетно-м'язового каркаса
• розробка зв'язкового апарату.

Кінезотерапія сприяє хорошому опрацюванню м'язів, поліпшенню їх тонусу, еластичності та функціонування, а також зниженню м'язової напруги. Комплекс вправ включає роботу з обтяженням, ременями, велосипед, біг, фітнес. Серед використовуваних методик - електростимуляція, силова кінезотерапія та інші.

Пропріоцептивна робота спрямована на відновлення гарного балансу та покращення координації рухів тіла у навколишньому середовищі. Це може бути необхідним після розтягування зв'язок, м'язової слабкості або навіть неврологічних проблем. Вправи на рівновагу можна виконувати з аксесуарами або без них (баланс на одній нозі, на дошці, на м'ячі тощо).

Фізичні вправи часто рекомендуються під час лікування болю. За допомогою масажу та технік поступового звикання до руху досягається зміцнення суглобів та сухожиль, усунення спазмів та больових відчуттів, спричинених порушеннями опорно-рухового апарату.

Поряд з фізичним відновленням відбувається подолання страху перед болем і поступове здобуття впевненості в собі. Бувши безпосереднім учасником відновлювального процесу, людина підвищує свою мотивацію до одужання. Крім того, усвідомлений рух сприяє виробленню ендорфінів – гормонів радості.

У кінезотерапії застосовуються два методи: активний та пасивний.

Активні техніки спрямовані на зміцнення м'язів, покращення рухливості суглобів, контролю рівноваги, постави, зменшення нестабільності суглоба, що спостерігається після розтягування зв'язок. Фізичні вправи можуть виконуватися з використанням снарядів або підвісних систем, іноді в басейні. Це може бути дихальна гімнастика, лікувальна фізкультура, біг, ходьба. При цьому пацієнт сам чи під контролем кінезіолога бере участь у сеансі терапії.

Пасивні техніки поділяються на ручні та інструментальні, включають масаж, остеопатію, витягування проблемних ділянок, тейпування, рухи з використанням спеціальних апаратів та ін. Їх основна мета – покращити мобільність, усунути скутість рухів та полегшити біль. При пасивній кінезотерапії сам пацієнт не рухається, рухи змушує робити інструктор (наприклад згинання/розгинання ноги).

Терапевтичні вправи

Це набір рухів або поз, які пацієнт повинен виконувати під час сеансів для відновлення рухливості, гнучкості чи рівноваги, усунення болю та інших нездужань. Вони особливо показані людям, які проходять фізичну реабілітацію після нещасного випадку, операції чи спортивної травми, а також для профілактики опорно-рухових захворювань.

Основні типи терапевтичних вправ:

► з великим опором і меншою кількістю повторень

► на витривалість

► для великих групи м'язів протягом певного періоду часу для досягнення більшої серцево-судинної витривалості

► для хребта на розвиток гнучкості (розтягування та рух)

► на покращення балансу та координації руху шляхом підтримки власного центру тяжкості.

Їх виконують за допомогою різноманітних аксесуарів у залі чи басейні. Найпростіший варіант терапевтичних вправ - фітнес-тренування для усунення конкретних проблем з м'язами та суглобами, такі як присідання, біг, крок, спуск-підйом сходами.

Розтяжка та гнучкість

М'язове розтягування належать до пасивних методик кінезотерапії. Метою розтяжки є розслаблення м'язів пацієнта, відновлення їх еластичності та покращення рухливості суглобів. Вони також корисні для спортсменів до і після тренування для попередження травм м'язів.

Мета полягає в тому, щоб навчити пацієнта рухам та розтяжкам, які йдуть у напрямку, протилежному обмеженням, що накладаються на суглоби та хребет, під час його повсякденних дій. Наприклад, відкидання назад з вигнутою спиною, коли раніше тіло знаходилося довгий час нахиленим вперед.

М'язове розтягування дозволяє зменшити ураження міжхребцевих дисків, що лежать в основі болів у попереку. Лікує такі захворювання, як грижі міжхребцевого диска та периферичних суглобів, радикуліт, біль у попереку, спині та шиї, які часто виникають внаслідок неправильного використання тіла.

Корекція постави та рухового апарату

Правильна постава має на увазі вертикально збалансоване розташування тіла без нахилів вперед-назад або вліво-вправо. Важливий фактор у профілактиці порушень постави та хвороб суглобів – міцна м'язово-скелетна система. Вона забезпечує жорсткість та стійкість м'язового каркаса, а також гнучкість та еластичність тіла.

Кінезотерапевт складає індивідуальну програму вправ на розвиток нейром'язового механізму, що включає в роботу глибокі м'язи спини без осьового навантаження на хребет. Додатково можуть застосовуватись масаж, гімнастика, тейпування тощо. При регулярному тренуванні фізичні вправи повертають важливі для постави м'язи в нормальний тонус-фізіологічний стан. Сильний м'язово-скелетний каркас стає здатним утримати наше тіло у правильному та вигідному положенні, з'являється рухливість, зникає скутість та біль у шиї, грудному відділі, попереку.

Мануальна терапія

Ручний масаж визначається як сукупність прийомів з використанням рук (розминання, натискання і т. д.), що впливають на різні частини тіла з лікувальною метою. Ця «традиційна» техніка масажиста-кінезотерапевта може застосовуватися при болю, скутості рухів, для розігріву м'язів, розслаблення тощо. Рухова активність, доповнена мануальним впливом, лікує остеохондроз, порушення постави, міжхребцеві грижі та спазми м'язів. Процедури також ефективні при деяких захворюваннях сечостатевої системи та вегетосудинної дистонії.

В арсеналі кінезотерапевта є багато методів мануальної терапії, що відповідають конкретній меті. Підготовка та досвід масажиста дозволяють йому вибрати техніку, що найбільше підходить для поставленої мети.

Використання терапевтичних апаратів та обладнання

У кінезотерапії можуть застосовуватись різні інструменти для лікування: апарати, що генерують ультразвукові хвилі, вібрації, електростимуляцію; масажери; стрічки для тейпування та інше.

Для відновлення амплітуди рухів, нормалізації тонусу м'язів і збільшення їх сили, корекції постави, усунення болю, поліпшення балансу та розвитку координації рухів у кінезіотерапії використовують бігові доріжки, велотренажери, шведську стінку, гантелі, спеціальні тренажери для скелетної витяжки.

Масажний ролик Fit Guide

650 грн.

Купити

Універсальні масажні ролики мають глибокий вплив на тригерні точки для зняття болючого ущільнення м'язів. Ідеально підходять для міофасціального розслаблення, допомагають покращити кровообіг та сприяють загальному розслабленню тіла. Мають широкий спектр застосування в кінезотерапії, можуть використовуватися у фітнесі, йозі, пілатесі, для домашніх тренувань, кросфіту та інше.

Комбінована текстура поверхні забезпечує різний ступінь стимуляції та комфорту під час масажу. Дія ролера спрямована на зняття напруги у м'язах, покращення кровообігу. Валік з делікатним масажем дозволяє позбавитися від розтяжок, шрамів та целюліту, допоможе у відновленні м'язового тонусу після травм.

Стрічка еластична (еспандер) Fit Guide зелена

650 грн.

Купити

Стрічка еластична Fit Guide, відома також як еспандер - універсальний інструмент для фітнесу та тренувань, який допомагає покращити фізичну форму, зміцнити м'язи та розтягнути тіло.

Довжина 200 см забезпечує її використання людьми різного росту та для різноманітних цілей. Ширина еспандера Fit Guide складає 15 см, що надає достатньої пружності для виконання силових навантажень і розтягування м'язів, забезпечуючи ефективні тренування для всього тіла.

Стрічка може забезпечити різний рівень опору під час виконання вправ, що дозволяє адаптувати навантаження під свої потреби та фізичні можливості. За допомогою стрічки можна проводити такі тренування, як розтяжка, зміцнення м'язів, корекція постави, вправи щодо підтримки гнучкості тіла та реабілітаційні заняття.

Спортивна кінезотерапія

Спортивна кінезотерапія є однією з парамедичних дисциплін, які займаються всіма патологіями, пов'язаними зі спортивною діяльністю. До спортивного кінезотерапевта можуть звертатися як спортсмени високого рівня, так і аматори, які займаються спортом час від часу. Фахівець надає допомогу при таких м'язових травмах, як розтягування зв'язок, синців, розрив м'язів.

Переваги застосування спортивної кінезотерапії:

• ефективна проти м'язових спазмів та напруги;
• усуває біль у суглобах та м'язах, не вдаючись до медикаментів;
• покращує крово- та лімфообіг;
• відновлює здатність виконувати певні складні рухи
• знімає стрес та нервову напругу.

Мета кінезотерапевтичного сеансу полягає у зменшенні дискомфорту та фізичного болю. Спортивна кінезотерапія пропонує спортсменам-професіоналам та любителям програму фізичної активності, що відповідає їх рівню та потребам. Наприклад, спортсмен високого рівня завжди докладатиме більше зусиль, тому в його інтересах, щоб за ним спостерігав спортивний терапевт.

Профілактика травм та захворювань опорно-рухової системи

Заняття кінезіотерапією корисні не тільки при виникненні проблем зі здоров'ям. Вони є також засобом профілактики травм та захворювань опорно-рухового апарату, сприяють збереженню високої рухової активності та продовженню молодості.

Завдяки дозованим, правильно підібраним фізичним навантаженням підтримується еластичність м'язів і сухожиль, знімається напруга суглобів, формується правильна постава та міцний м'язовий корсет, покращується нейром'язовий механізм, виробляється оптимальний руховий стереотип (правильні звички рухатися, сидіти, стояти).

Численні наукові дані демонструють безперечний сприятливий вплив фізичних вправ. Використовуючи рухову активність, природну для людини, кінезотерапія позитивно діє на кістки, м'язи та суглоби, дозволяючи позбутися болю, прискорити реабілітацію після травм, операцій та хвороб, попередити або загальмувати розвиток захворювань опорно-рухового апарату.

Для полегшення фізичного болю, відновлення м'язової функції та зняття психічної напруги лікар-кінезотерапевт може використовувати різні техніки: вправи, мануальну терапію, а також спеціальне обладнання, інвентар, апаратуру.

Кінезотерапія потрібна у спорті, ревматології, респіраторної фізіотерапії. До її переваг відносять безпеку, загальнодоступність, безболісність, відсутність побічних реакцій, можливість використання пацієнтами будь-якого віку.

Крім допомоги відновитися фізично, дана оздоровча терапія покращує психоемоційний стан, здатна навчити пацієнта компенсувати функціональні втрати через хворобу, старість або нещасний випадок, покращити якість його життя.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте або напишіть відгук.