special site

Вітамін В17 (амігдалін)

Замовити вітаміни

Відмова від відповідальності

Сайт не дає ніяких заяв або гарантій, прямих або непрямих, відносно повноти, точності, достовірності або відповідності вмісту даного блогу для будь-якої конкретної мети. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем про будь-яких медичних й пов'язаних зі здоров'ям діагнозах і методах лікування. Інформація на цьому блозі не повинна розглядатися як заміна консультації з лікарем.

Вітамін В17 (амігдалін)

Зміст:

➦ Що таке вітамін В17 (амігдалін) і де він міститься?

➦ Чому вітамін В17 вважають засобом від раку?

➦ Амігдалін: користь чи шкода?

➦ Думка лікарів про амігдалін

➦ Висновок

➦ Часті питання

Захворюваність на рак продовжує зростати, залишаючись однією з головних причин смерті в усьому світі. І хоча медицина не стоїть на місці та постійно досліджує хворобу, не існує універсального лікування з гарантованим результатом. Саме тому багато людей шукають альтернативних рішень, намагаючись лікуватися самостійно, природними засобами. Одним із популярних нетрадиційних способів лікування раку є вітамін В17 або амігдалін, про цілющу силу якого існують спірні думки. Це унікальна сполука, що міститься в кісточці абрикоса, хтось називає натуральними ліками та навіть альтернативою хіміотерапії, а інші – небезпечним міфом із потенційно смертельними наслідками. То де правда і чому тисячі людей продовжують приймати вітамін В17 від раку? У цій статті розберемо, що таке амігдалін, чи може вітамін В17 замінити традиційне лікування і наскільки він небезпечний для здоров'я.


Що таке вітамін В17 (амігдалін) і де він міститься

Що таке вітамін В17 (амігдалін)

Вітамін B17 (амігдалін, лаетрил) - це водорозчинна природна ціаногенна сполука, що міститься в кісточках абрикоса, персика, яблук і гіркому мигдалі. Зовнішньо являє собою кристалічний компонент білого кольору з температурою плавлення +215°С. Сьогодні термін вітамін В17 вважається скоріше маркетинговим ходом, ніж медичним фактом, оскільки був придуманий у 70-ті роки минулого століття американським біохіміком Ернестом Кребсом. Кребс відомий тим, що пов'язував нестачу вітамінів в організмі з виникненням ракових пухлин. Серед найбільш важливих нутрієнтів проти раку він виділив вітамін В17 або амігдалін, який у великій кількості знаходиться в кісточках деяких фруктів та гіркому мигдалі.

Чому вітамін В17 вважають засобом від раку?

Чому вітамін В17 вважають засобом від раку?

Ернст Кребс просував ідею, що рак - це хвороба дефіциту вітаміну D). Згідно з його теорією, рак розвивається при нестачі вітаміну В17.

Кребс стверджував, що в ракових клітинах є особливий фермент (β-глюкозидаза), який активує амігдалін і вивільняє ціанід, що вбиває ракову клітину зсередини. При цьому, здорові клітини нібито захищені іншим ферментом (роданезою), тому отрута на них не діє. Таким чином, у 70-х роках минулого століття добавки з вітаміном В17 отримали велику популярність у лікуванні ракових пухлин. Слід зазначити, що зараз теорія Кребса офіційно не підтверджена сучасними дослідженнями та вважається неспроможною.

Лаетрил - що це?

Біохіміки поділяють B17 на амігдалін та лаетрил. Амігдалін - це природна речовина, а лаетрил - водорозчинна сполука, що містить амігдалін. Можна сказати, що лаетрил – це частково синтетичне похідне амігдаліну.

Лаетріл використовувався як протираковий засіб з 1800-х років. Він застосовувався або сам по собі, або як частина комплексної програми лікування раку, в яку входило дотримання дієти, високі дози вітамінних добавок і панкреатичних ферментів. Американські онкологи вказують на токсичність добавок лаетрилу, а в Мексиці продаються препарати від раку на його основі.

Дослідження лаетрилу/амігдалину показують спірні результати. Серед багатьох експериментів були такі, які демонструють вплив лаетрилу в комплексній терапії при лікуванні ракових пухлин. Справді, у стерильних лабораторних умовах (in vitro) спостерігалися позитивні ефекти, проте вони не підтвердились у клінічних дослідженнях на людях. Тим не менш, лаетрил все ще популярний як альтернативний засіб лікування ракових пухлин.

Амігдалін: користь чи шкода?

Амігдалін: користь чи шкода?

Згідно з останніми науковими даними, рак – це хвороба накопичених ушкоджень ДНК, тому повністю усунути з організму пухлинні клітини як чужорідні, складно. Препарати хіміотерапії впливають як на ракові, так і здорові клітини. Після такого лікування люди стають слабкими, їм важко відновитися та повернутися до звичайного ритму життя. Не дивно, що альтернативні методи лікування грибами, травами, вітамінами, дієтичними добавками або особливими вправами такі популярні серед ракових пацієнтів. Зокрема, одного з таких методів відноситься прийом дієтичних добавок вітаміну В17 (амігдаліну).

Амігдалін: що це?

Протягом десятиліть амігдалін розглядався як перспективна природна речовина, здатна надавати протиракову дію. Йому приписують різні ефекти від зміцнення імунітету та зниження артеріального тиску до допомоги від депресії та стомлюваності. У наукових джерелах згадується про користь амігдаліну, проте з низькою доказовою базою. 

Амігдалін - лікування раку, наукові дані

У деяких дослідженнях була продемонстрована здатність амігдаліну знижувати ріст клітин раку молочної залози залежно від концентрації шляхом стимуляції вироблення малонового діальдегіду та окисленого глутатіону. В одному дослідженні дорослим мишам вводили вірус гепатиту, і в групі, що отримувала B17, спостерігалися значні зміни в зростанні здорових Т-клітин і зниженні захворюваності. Було також встановлено, що амігдалін індукує апоптоз у клітинах лінії HeLa, що викликають рак шийки матки людини. В іншому і дослідженні in vitro показана ефективність амігдаліну в лікуванні раку кісток, але в поєднанні з потрійними комбінаціями.

Де міститься амігдалін?

Продукти з вітаміном В17 (амігдаліном):

● гіркий мигдаль;

● молоді пагони квасолі, селера, боби мунг, боби лими та масляні боби;

● насіння проса, льону та гречки;

● кісточки яблук, слив, абрикосів, вишні.

Слід підкреслити, що переваги амігдалину для здоров'я не підтверджені якісними дослідженнями. В17 не гарантує позитивну динаміку в лікуванні онкозахворювань. Не було масштабних клінічних досліджень, які б підтвердили здатність лаетрилу або амігдаліну справлятися з раковими клітинами. Досліди на тваринах з використанням лаетрилу в чистому вигляді та у поєднанні з активуючим ферментом виявили багато побічних ефектів. Він надавав на організм піддослідних більш руйнівну, ніж зміцнюючу дію. Амігдалін і лаетрил містять синильну кислоту - ціанід, що є смертельною отрутою. Таким чином, при лікуванні цими речовинами можна отруїтися.

Симптоми отруєння амігдаліном:

✓ висока температура

✓ головні болі

✓ запаморочення

✓ пошкодження печінки

✓ опущені повіки

✓ нестача кисню АД

✓ ушкодження нервів, що викликає втрату рівноваги та утруднення ходьби

✓ сплутаність свідомості та кома.

Думка лікарів про амігдалін

Кокранівська бібліотека опублікувала огляд результатів застосування амігдаліну у 2015 році. Група експертів збирала всі показники щодо його застосування та винесла вердикт: заявлені переваги добавок вітаміну В17 не підтверджуються контрольованими клінічними випробуваннями. Також було виявлено ризик серйозних побічних ефектів від отруєння ціанідом після вживання лаетрилу. Саме тому вітамін В17 не використовується в офіційній медицині, не рекомендується онкологічними організаціями, та забороненний до продажу в деяких країнах.

Висновок:

Амігдалін (так званий вітамін В17) залишається речовиною з неоднозначною репутацією. Несмотря на інтерес до нього у сфері альтернативної медицини, на сьогоднішній день його ефективність у лікуванні онкологічних захворювань не підтверджена надійними клінічними дослідженнями in vivo. Більш того, при неправильному застосуванні він може становити серйозну небезпеку для здоров'я.

Існують попередні наукові дані, що вказують на потенційні механізми дії амігдаліну проти раку легень, молочної залози, передміхурової залози, товстої кишки, шийки матки та шлунково-кишкового тракту, проте вони не підтверджені в клінічній практиці. Повідомляється, що він індукує апоптоз ракових клітин, пригнічує їх проліферацію та уповільнює метастатичне поширення пухлини.

Попередні дані показали, що використання наночастинок амігдаліну може бути багатообіцяючою альтернативою для посилення його протиракової дії при одночасному зниженні побічних ефектів. На жаль, досліджень на тваринних моделях було лише кілька, а клінічних досліджень ще менше. Також викликають настороженість його побічні ефекти, пов'язані з ціаногрупою. Проте інтерес до природних сполук і підтримки організму залишається цілком виправданим. Багато рослинних компонентів, вітамінів і нутрієнтів дійсно можуть відігравати важливу роль у загальному самопочутті, імунній підтримці та якості життя — особливо в періоди підвищеного навантаження на організм. 

Головне — підходити до вибору усвідомлено: спиратися на перевірену інформацію, дотримуватися помірності та розглядати будь-які добавки як доповнення, а не заміну основного лікування.

Саме тому ми чесно інформуємо наших клієнтів про характеристики того чи іншого фітопродукту, попереджаємо про можливі побічні ефекти, робимо акцент на продуманому виборі. Якщо ви шукаєте ефективні способи підтримати організм, зверніть увагу на перевірені рослинні комплекси та нутрієнти з доведеною безпекою.

Часті питання

Амігдалін (комерційна назва вітаміну В17) міститься в кісточках вишень, абрикосів, насінні яблук, деяких ягодах (малина, ожина, бузина), у малих кількостях в окремих зернових та бобових (просо, сочевиця), а також у гіркому мигдалі. Рекордсменами за вмістом цієї речовини є кісточки абрикосів та гіркий мигдаль.

Чи небезпечний амігдалін?

В загалі, амігдалін вважається небезпечною речовиною, оскільки при перетравленні в шлунку перетворюється на синильну кислоту (ціанід), здатну викликати важкі отруєння і викликати важкі отруєння. Саме тому не рекомендується вживання великої кількості ядерці кісточкових фруктів.

Чи допомагає вітамін В17 від раку?

На жаль, на сьогодні немає клінічних доказів, що амігдалін є ефективним при лікуванні раку.

Чому вітамін В17 заборонено в деяких країнах ?

Добавки вітаміну В17 (амігдаліну) заборонені до продажу в деяких країнах внаслідок ризику отруєння ціанідом та відсутності серйозної доказової основи його ефективності.

Джерела:

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10531689/#B20-ijms-24-14270

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26759703/

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4198254/

https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6558459/

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте або напишіть відгук.

Відповідаємо на запитання у коментарях

Обговорення


Новий коментар

Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре