Заклало вухо – що робити в домашніх умовах?

Закладеність у вухах вважається хоч і неприємним, але легким відчуттям. Все залежить від патології чи ситуації, що спричинила цей стан. Іноді вона може супроводжуватися іншими, більш тяжкими симптомами, такими як біль і дзвін у вухах, погіршення або втрата слуху, підвищення температури тощо.

Дисфункція євстахієвої труби

Цей орган є трубкою довжиною близько трьох-чотирьох сантиметрів, що складається з групи м'язів. У стані спокою євстахієва труба закрита і відкривається при будь-якому русі рота (позіханні, ковтанні, розмові та т. д.), забезпечуючи повітрообмін між середнім вухом та зовнішнім середовищем.

євстахієва труба вирівнює тиск повітря по сторонах барабанної перетинки для захисту середнього вуха від змін тиску повітря, а також забезпечує механічний захист від занесення в порожнину середнього вуха інфекційних агентів та відведення звідти рідини. Вона діє як мітла, запобігаючи підйому носових виділень і слизу, що виробляється слизовою оболонкою носа, до середнього вуха, знижуючи ризик розвитку інфекцій.

Трубна дисфункція або євстахіїт – це захворювання, що характеризується аномальним закриттям євстахієвої труби. Воно може бути наслідком обструкції, пов'язаної із запаленням слизової оболонки носа через застуду чи алергію, а також мати фізичні причини: вроджене чи набуте викривлення носової перегородки, збільшення нижніх носових раковин, аденоїди тощо.

Згідно з недавнім дослідженням, дисфункція євстахієвої труби є першою причиною, що пояснює відчуття закладеності вух, і торкається близько 28,9% людей.

Симптоми 

Симптомами дисфункції євстахієвої труби є:

• відчуття, що вухо заклало
• приглушеність у вухах
• гудіння
• втягнутість барабанної перетинки
• відчуття переливання рідини у вусі при повороті голови
• втрата слуху
• біль в вухах.

Дисфункція євстахієвої труби може пройти та без лікування. Однак, при симптомах, що тривають понад два тижні, слід звернутися до лікаря, оскільки вони можуть свідчити про запальний процес внаслідок потрапляння всередину патогенних мікроорганізмів на тлі риніту, синуситу, ринофарингіту, ангіни та інших запалень носогорла або порожнини носа.

Середній отит (інфекція середнього вуха)

Середній отит - запальне захворювання бактеріальної або вірусної етіології, що протікає в органах середнього вуха - барабанної порожнини та слизової оболонки слухової труби. Зазвичай розвивається на фоні інфекцій верхніх дихальних шляхів при застуді, грипі, ангіні, ГРВІ. Інфекції з носогорла єстахієвою трубою підійматися до середнього вуха. Запалення може вражати барабанну перетинку: вона набрякає та менш чуйно реагує на звукові коливання. Дане захворювання загрожує такими ускладненнями, як лабіринтит (запалення внутрішнього вуха), мастоїдит (запалення пипкоподібного відростка), менінгіт (запалення мозкових оболонок).

Отитом середнього вуха хворіють пацієнти різного віку, проте діти частіше й гостріші. Це пов'язано з особливостями будови їх слухової труби. У дитини вона структурно та функціонально незріла, коротка, з невеликим просвітом, тому інфекція швидко поширюється з носогорла у барабанну порожнину.

Інші причини виникнення середнього отиту:

➤ потрапляння грудного молока або молочної суміші в носогорло під час відрижки у немовлят

➤ запалення аденоїдів

➤ алергічні реакції

➤ отит зовнішнього вуха

➤ потрапляння стороннього тіла в слуховий прохід

➤ фурункульоз зовнішнього слухового проходу

При появі перших ознак середнього отиту необхідно звернутися до лікаря-отоларинга. Своєчасно розпочате лікування допоможе уникнути несприятливого сценарію.

Симптоми 

При отиті пацієнт може скаржитися на:

• відчуття закладеності вуха
• пульсівний біль у вусі
• шум у вухах
• зниження слуху
• виділення з вух
• погіршення нюху
• головний біль
• запаморочення
• підвищення температури тіла до 38-39°C
• загальну слабкість, стомлюваність, почуття сонливості, серцебиття та інші симптоми інтоксикації.

У маленьких дітей захворювання може протікати з лихоманкою, нудотою, блюванням, діареєю.

Закорковування вушної сірки 

Вушна сірка захищає наші вуха від інфекцій та забруднень. Сірчана пробка може утворитися, коли її виробляється занадто багато або якщо вона з якихось причин не може вийти зі слухового проходу. У цьому випадку сірка накопичується в слуховому проході, створюючи перешкоду для звукових коливань, заважаючи їм досягти барабанної перетинки, викликаючи почуття закладеності.

Найпоширеніші причини затикання вушної сірки:

Перевиробництво сірки. Зумовлено генетичним та екологічним причинами. Наприклад, у людей, що працюють у запиленому середовищі, виробляється надмірна кількість вушної сірки, щоб видалити пил.

Надмірна дія води. Сірка добре вбирає вологу, розбухає і затикаючи слуховий прохід.

Використання ватяної палички. Сірчаний корок може утворитися після чищення вух. Як відомо, сірка вуха відповідає за очищення зовнішнього слухового проходу, а спроба видалити її ватним тампоном створює непотрібне роздратування і може призвести до затикання.

Анатомічні особливості. Погана евакуація сірки через вузький (часто у дітей) або звивистий слуховий прохід, наявність кісткового розростання або занадто великої кількості волосся в каналі.

Літній вік. Формування вушної пробки пов'язане з більш сухою та твердою консистенцією сірки, що ускладнює її виведення.

Симптоми 

Ознаками наявності сірчаної пробки є:

• у вухах начебто вата
• у вусі дзвенить і шумить
• приглушило вухо
• свербіж
• рідше біль.

Симптоми сірчаної пробки мають тимчасовий характер і зникають після усунення проблеми. З іншого боку, якщо пробка не лікується, вона створює умови, сприятливі для інфекцій, зокрема зовнішнього отиту.

Зовнішній отит (вухо плавця) 

Зовнішній отит (також званий вухом плавця) - запалення зовнішнього слухового проходу. Найчастіше причиною патології є бактеріальна або грибкова інфекція, що зазвичай виникає після купання. У вологому середовищі швидко розмножуються бактерії та грибки, саме тому друга назва зовнішнього отиту - "вухо плавця". Неінфекційний зовнішній отит розвивається як наслідок алергічних реакцій та шкірних захворювань (екземи, нейродерміту).

При зовнішньому отиті слуховий прохід звужується через набряклість, і звуковим хвилям стає складніше досягти барабанної перетинки.

До факторів ризику інфікування вушного каналу відносяться:

➠ пошкодження вушного каналу під час чищення вух

➠ неналежний догляд за слуховими апаратами, внутрішньоканальними навушниками, вушними затичками

➠ попадання подразників (вода, фарба та спреї для волосся) у вуха.

Зовнішній отит не заразний, зазвичай не викликає лихоманки та рідко вражає 2 вуха одночасно. Проте він може бути дуже болючим і потребує лікування, тому за перших ознак слід звернутися до лікаря.

Симптоми 

Основними симптомами зовнішнього отиту є:

• набряк вушного каналу
• почуття, що забито вухо
• свербіж у вусі (частіше при грибковій інфекції)
• приглушеність звуку
• підвищення температури тіла.

При гострому зовнішньому отиті можливі біль у вусі та виділення світло-жовтого кольору з неприємним запахом.

Баротравма

Баротравма вуха викликається змінами тиску у вусі при пірнанні, дайвінгу, швидкому наборі висоти (наприклад, на ліфті або в горах), а також під час зльоту або посадки літака. Ця патологія в основному вражає середнє вухо, тому що там знаходиться повітря, рідше може торкатися зовнішнього або внутрішнього вуха. Причиною є деформація барабанної перетинки внаслідок тиску зовні та зсередини. Ускладненням процесу є пошкодження барабанної перетинки до розриву.

Баротравма через політ у літаку, як правило, не становить небезпеки, проходить самостійно або після певних маніпуляцій (позіхання, ковтальний рух, жувальна гумка). Як тільки тиск усередині та зовні вуха вирівнюється, закладеність пропадає.

При незначному надриві барабанної перетинки баротравма може протікати безсимптомно, проте надалі призвести до отиту через проникнення інфекції у пошкоджене місце. Небезпечніша баротравма при зануренні у воду. Виникає запаморочення, яке може порушити орієнтацію у просторі до неможливості спливання без сторонньої допомоги.

Симптоми

Відчуття ніби оглухли вуха є відмітною ознакою баротравми вуха і виникає при компресії або декомпресії середнього вуха.

Симптоми серйозної баротравми:

• відчуття сильного удару у вухо чи в голову
• виражений біль дзвін, шум і тріск у вухах
• різка втрата слуху
• запаморочення
• порушення орієнтації
• непритомність.

Баротравма з розривом барабанної перетинки супроводжується вираженим запамороченням та кровотечею із зовнішнього слухового проходу.

До відчуття закладеності вух призводять різні чинники. Розв'язання проблеми залежить від причин та вираженості симптомів.

Найкраще не допускати попадання води у вуха під час плавання, купання або пірнання, використовуючи шапочку або беруші, а також добре просушуючи вуха рушником після виходу з води.

Позбутися води у вухах допоможуть наступні прийоми:

✦ поперемінно нахиляти голову до плечей, смикаючи за мочку то ліве, то праве вухо

✦ створити вакуум у вусі, нахиливши голову вбік і щільно притиснувши вухо до долоні

✦ лягти на той бік тіла, де потрапила вода у вухо, щоб вона витекла самостійно

✦ використовувати фен для випаровування води з вуха.

Можна приготувати розчин зі спирту та оцту, який закапати у вухо на 30 сек: спирт допоможе випарувати воду, а оцет уб'є можливі мікроби та грибки. Інший варіант: змішати перекис водню з водою, закапати 3-4 краплі, через 2-3 хв нахилити голову і дозволити витекти воді.

Іноді буває, що у вухо потрапляє якийсь предмет, наприклад вата з косметичної палички, бруд, деталь від дитячої іграшки. Таке часто зустрічається у маленьких дітей, які не усвідомлено можуть засунути у вухо кульку, насіння, горішок. В результаті перекривається зовнішній слуховий прохід, звукові коливання не досягають барабанної перетинки, що призводить до відчуття, що вухо оглухло. Якщо предмет занадто довго знаходиться у вусі, може розвинутися зовнішній отит. До сторонніх тіл відносяться також рідини (вода, фарба для волосся і т.п.) та комахи, які можуть заповзти у вухо.

Самостійно витягувати сторонній предмет з вуха небезпечно, оскільки є ризик проштовхнути його всередину вуха глибше або отримати травму зовнішнього слухового проходу. Найкраще якнайшвидше звернутися до лікаря, який за допомогою вушної лійки та спеціальних інструментів видалить стороннє тіло. Зазвичай це робиться вимиванням водою чи спеціальним вушним гачком. Комах, що застрягли, видаляють за допомогою закапування у вухо спирту або масла. У крайньому разі вдаються до хірургічного втручання.

Самостійно видаляти з вух можна лише рідини. У разі болючого болю та шуму у вусі через комаху, що потрапила туди, можна спробувати знерухомити його шляхом закапування спиртового розчину або соняшникової олії. Після чого якнайшвидше звернутися до лікаря.

Багато пацієнтів при застуді скаржаться: висякався й заклало вухо. Дійсно, при сморканні може періодично закладати то праве, то ліве вухо. Дане явище пов'язано з тим, що через нежить набряк слизової оболонки носа здатний досягати євстахієвої труби, звужуючи її просвіт і не пропускаючи повітря. Внаслідок цього барабанна перетинка не може нормально вібрувати.

Така закладеність у вухах може пройти самостійно після нежиті. Для цього достатньо вилікувати застуду. Однак, якщо з'явилися біль у вухах, гнійні виділення, температура, потрібно терміново звернутися до оториноларинголога, оскільки це може свідчити про отит.

Дуже поширене явище після зльоту або посадки літака: вухо не болить, але заклало і не відпускає. Цю проблему можна вирішити самостійно. Для цього необхідно привести в рух м'язи, що відкривають євстахієву трубу: до неї надійде повітря, тиск вирівнюється й закладеність зникне.

Пробити вушну закладеність від польоту допоможуть такі маніпуляції:

► стиснути ніс пальцями, надути щоки та із закритим ротом стиснути повітря

► добре позіхнути

► імітувати ковтання

► жувати жувальну гумку.

Від цієї проблеми допомагають також протинабрякові назальні спреї, що перешкоджають зменшенню діаметра євстахієвої труби. Перед польотом можна просто закапати їх у вуха.

Анатомічні особливості

Причиною закладеності вуха також може бути викривлення носової перегородки, яка знаходиться в області гирла слухової труби, Тут патологія має постійний характер. Розв'язувати проблему можна лише усунувши ці причини, найчастіше оперативним шляхом.

Нейросенсорна (сенсоневральна) приглухуватість

Провідними симптомами захворювання є нормальна закладеність вуха та зниження слуху. Нейросенсорна (сенсоневральна) приглухуватість характерна для людей похилого віку, відбувається через пошкодження структур внутрішнього вуха, центральних відділів слухового аналізатора, преддверно-равликового нерва. Патологія може мати вроджений або набутий характер, протікати у гострій та хронічній формі.

Причинами захворювання є перенесені вірусні, інфекційні та аутоімунні захворювання, акустичні чи фізичні травми, а також в наслідок прийому деяких лікарських препаратів.

Хвороби внутрішнього вуха

Закладеність вуха у поєднанні з сильними запамороченнями, може свідчити про лабіринтит - запалення перетинчастих утворень та нервових структур внутрішнього вуха, спричиненого різними вірусами, бактеріями, токсинами та травмою голови. Симптоми включають закладеність та періодичний дзвін у вухах. У міру погіршення стану симптоми стають постійними, прогресує приглухуватість. Хворі скаржаться на порушення рівноваги, нудоту та блювання, які обумовлені ураженням вестибулярного апарату.

Краплі вушні Enjee для видалення сірки 15 мл

650 грн.

Купити

Фітоворонки великі ТМ Чудесник №2

650 грн.

Купити

Спрей для вух Клінтон 15 мл

650 грн.

Купити

Вушні краплі

Краплі для вух – це медикаментозні засоби, які застосовуються при лікуванні ЛОР-захворювань.

Залежно від активного компонента їх можна розділити на кілька груп:

✓ Протигрибкові – призначені для лікування захворювань вуха, спричинених патогенними грибками.

✓ Гормональні – застосовуються при отитах складної форми, мають протизапальну дію, представлені у вигляді крапель або спрею.

✓ Антибактеріальні - доцільні при патологіях, що супроводжуються виділенням гною із вушного каналу.

✓ Кислотні – призначаються при захворюваннях, спровокованих бактеріями.

Вушні краплі не можна підбирати самостійно, оскільки ефект від такої терапії може бути негативним. Запалення може торкатися різних відділів вуха, тільки лікар може прописати ліки з урахуванням всієї картини запального процесу. При вираженому болі у вусі обов'язково потрібна консультація отоларинголога, навіть якщо біль за кілька годин зник.

Промивання вух 

Промивання – процедура, яка використовується для видалення стороннього тіла, сірчаної пробки або гною зі слухового проходу. Вона сприяє звільненню від закладеності вуха, болю та інших негативних симптомів, а також відновлює слух.

Під час процедури промивання лікар вводить пацієнту теплу воду безпосередньо у хворе вухо, потім пацієнт нахиляє голову і вода витікає у спеціальний лоток.

Якщо хвороба не запущена, то процедура абсолютно безболісна. Може виникнути часткова втрата слуху під час вливання води. Однак через 10 хвилин після промивання всі неприємні симптоми зникнуть, вуха будуть звільнені від закладеності, слух відновиться. Зазвичай досить одного сеансу.

Для того, щоб процедура пройшла якнайкраще, за кілька днів поспіль, вранці після сну та ввечері у вухо необхідно закопувати спеціальний підігрітий розчин (перекис водню, олія або інший засіб, призначений лікарем).

Самотужки промивати вуха не рекомендується: одним неакуратним рухом у процесі чищення можна травмувати ніжну шкіру вуха, барабанні перетинки або вушні канали.

Уникайте ватних паличок! 

Багато хто використовує ватяні палички для чищення вух, проте отоларингологи називають їх своїми головними ворогами. Виявляється цей інструмент гігієни може завдати серйозної шкоди здоров'ю.

Формують сірчані пробки

Видалити сірку з вуха ватною паличкою досить складно, а ось спресувати та проштовхнути всередину вуха цілком реально.

Вуха самостійно очищаються за допомогою сірки, яка містить імуноглобуліни, що вбивають патогени. У нормі вона залишає вухо разом із частинками шкіри, шляхом руху щелеп при жуванні, розмові, позіханні.

Використовуючи ватну паличку можна створити сірчану пробку, видалити яку без лікарської допомоги досить складно та небезпечно.

Ушкоджують вушний канал

Шкіра слухового проходу дуже ніжна, товщиною всього близько 0,1 мм, тому легко травмується. Надалі це місце може стати локалізацією хвороботворних мікробів та сприяти розвитку запальних процесів. Найнебезпечнішим є ризик травмування вушного каналу до розриву барабанної перетинки, що загрожує глухотою.

Сприяють розвитку зовнішнього отиту

Прибираючи ватяною паличкою сірчані маси, ми послаблюємо захисну функцію органу, даючи можливість проникненню вглиб вуха пилу, мікробам, грибам тощо. Склад сірки, а також її слабка кислотність, перешкоджає розмноженню мікроорганізмів.

Перетворюються на стороннє тіло

Іноді ватяні палички ламаються та залишаються в глибині вуха. У цьому випадку потрібно негайно звернутися до лікаря для їхнього видалення.

Саме з цих причин отоларінгологи настійно не рекомендують очищати вуха ватними паличками.

Якщо проблема закладеності вуха непокоїть постійно, або супроводжується болем, шумом, дзвоном, запамороченнями, необхідно запланувати візит до отоларинголога.

За допомогою спеціальних діагностичних інструментів лікар встановить причину та призначить відповідне лікування. Надалі пацієнту може знадобитися також консультація терапевта, кардіолога або алерголога.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловите свою думку, запитайте чи напишіть відгук.