Стрептодермія: що це та чим це лікувати?

Відмова від відповідальності

Сайт не дає ніяких заяв або гарантій, прямих або непрямих, відносно повноти, точності, достовірності або відповідності вмісту даного блогу для будь-якої конкретної мети. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем про будь-яких медичних й пов'язаних зі здоров'ям діагнозах і методах лікування. Інформація на цьому блозі не повинна розглядатися як заміна консультації з лікарем.

Стрептодермія: що це та чим це лікувати?

Зміст:

➦ Що таке стрептодермія?

➦ Класифікація стрептодермії (стадії)

➦ Причини виникнення стрептодермії

➦ Симптоми захворювання

➦ Як діагностується стрептодермія?

➦ Профілактика стрептодермії

➦ Особливості стрептодермії у дітей

Стрептодермія – захворювання інфекційно-алергічної етіології, викликане проникненням у шкірні покрови стрептокока. Характерним для цієї патології є формування на шкірі гнійних запальних елементів округлої форми, схильних до лущення. Детальніше про стрептодермію у дорослих, а також перебіг цієї патології у дітей розповімо нижче.


Що таке Стрептодермія?

Піодермія, збудниками якої виступають стрептококи, називається стрептодермія. Захворювання також відоме як «летючий вогонь». У більшості випадків у виникненні стрептодермії основну роль відіграють А і β-гемолітичні стрептококи, а саме Streptococcus pyogenes, другорядними представниками є Streptococcus viridans і Streptococcus pneumoniae.

Особливістю стрептококової інфекції шкіри є поява фліктен на шкірних покривах (утворень у вигляді дрібних пухирців із запальною рідиною всередині, які формуються на фоні почервоніння). На відміну від стафілодермії, яка зачіпає потові залози та сально-волосяний апарат, а також схильна до розвитку некрозу, стрептодермія вражає лише гладкі ділянки шкіри, тому зустрічається переважно серед жінок та дітей. Заразитися захворюванням можна при контактуванні з хворою людиною. Якщо ранки не зникають протягом тривалого часу, варто подумати про хронізацію процесу.

Класифікація стрептодермії (стадії)

Класифікація стрептодермії (стадії)

Залежно від стадії, стрептодермія має різну симптоматику.

Існує 4 стадії захворювання:

Перша стадія. Інкубаційний період триває 7 днів. На початковому етапі клінічна симптоматика у хворого відсутня. Через вхідні ворота (пошкоджені шкірні покриви) інфекція проникає в організм і починає активно розмножуватися, не викликаючи при цьому жодних проявів на шкірі.

Друга стадія. На шкірних покровах виникає запальний процес із формуванням червоних піднесень над шкірою (пустул). У дорослих скарги відсутні, але діти можуть відчувати загальне нездужання та втому.

Третя стадія. Відбувається трансформація пустули в міхур з каламутною рідиною всередині, яка надалі перетворюється на виразку з утворенням кірочок. Над бульбашками, як правило, утворюється віночок гіперемії.

Четверта стадія. Спостерігається зникнення кірочок, які залишають після себе пігментацію. Неправильний підхід до лікування може призвести до хронічної форми захворювання.

У цілому період від появи прищів до зникнення кірочок займає 5-7 днів. Висипання з'являється не одномоментно, тому лікування може бути тривалим.

Причини виникнення стрептодермії 

Існують екзогенні та ендогенні фактори, що провокують виникнення стрептодермії.

До поширених екзогенних причин виникнення відносять:

- наявність мікротравми (укусу комах, садна, порізів);

- перегрів організму через тривале перебування на сонці;

- мацерація (зморщування) шкірних покривів внаслідок тривалого контакту з водою та милом (миття посуду або прання);

- недотримання правил особистої гігієни;

- вплив на шкіру дуже низьких температур;

- частий контакт шкіри з нафтою, цементом, бензином;

Ендогенні фактори виникнення захворювання включають:

- неповноцінний раціон харчування, який призводить до гіповітамінозу;

- інтоксикацію алкоголем чи наркотичними речовинами;

- фізична або емоційна перенапруга організму;

- імунодефіцитний стан;

- хронічні захворювання в анамнезі (цукровий діабет);

- порушення захисних властивостей організму.

Симптоми захворювання

Симптоми захворювання

Стрептококова піодермія має безліч клінічних форм, до них відносять поверхневі (стрептококове імпетиго, поверхневий панарицій, суху стрептодермію, заїду) та глибокі (вульгарну ектіму). Залежно від форми змінюватиметься й симптоматика. Стрептококове імпетиго характеризується формуванням на шкірних покровах бульбашок (везикул) з прозорою та каламутною рідиною, які згодом переходять в ерозії, кірки та пігментні плями. Висипання іноді сверблять і лущаться, створюючи дискомфортні відчуття у хворого.

Бульбашкова стрептодермія переважно локалізується на обличчі (губах, носі), області грудей, спини, а також на верхніх і нижніх кінцівках. У деяких випадках може спостерігатись загальне нездужання організму (підвищена температура, зниження апетиту, слабкість, збільшення лімфовузлів).

При поверхневому панариції присутні почервоніння та набряк нігтьового валика, які супроводжуються больовим синдромом. Далі на нігтьовій пластині формується міхур із прозорим або каламутним вмістом. Згодом ніготь схильний до деформації.

Суха форма стрептодермії проходить протягом 3-5 днів і швидко піддається лікуванню, при цьому пляшечки з рідиною не формуються, тільки з'являється епідермальне лущення, яке не залишає шрамів після хвороби. За наявності заїд у куточках рота з'являються ерозії з областями ороговілої шкіри на тлі стійкої гіперемії.

Вульгарна ектима небезпечна проникненням запального процесу у глибокі шари шкірних покривів з подальшим розвитком виразково-некротичного процесу, що залишає наслідки у вигляді рубця.

Як діагностується стрептодермія

Візуальний огляд, а також ретельно зібраний анамнез хвороби допоможуть досвідченому дерматологу розпізнати діагноз без додаткових обстежень. Але в деяких випадках, коли клінічна картина потребує диференціальної діагностики з іншими дерматологічними захворюваннями, здавання аналізів може знадобитися.

Серед необхідних аналізів виділяють такі:

  • Мікроскопічне обстеження.
  • Бакпосів патологічних ділянок, який, крім визначення стрептокока на шкірі, може показати, до яких антибактеріальних препаратів у нього підвищена чутливість.
  • Загальноклінічні обстеження (аналіз крові, сечі, печінкові проби) призначають рідко.

Після лабораторного підтвердження діагнозу показано зовнішнє лікування. На ділянки рясного мокнутя накладають примочки з 2% розчином резорцину та 0,25% розчином азотнокислого срібла для дезінфекції. Уражені ділянки з кірками мажуть засобами з антибіотиками, переважно пеніцилінового ряду. Здорову шкіру протирають 2% саліциловим спиртом, щоб уникнути поширення інфекційного процесу. Також проводять корекцію способу життя та усунення етіологічного фактору виникнення захворювання.

Профілактика стрептодермії 

Профілактика стрептодермії

Щоб уникнути виникнення стрептодермії важливо дотримуватись профілактичних запобіжних заходів:

✓ Нормалізувати раціон харчування, наповнивши його великою кількістю фруктів, овочів, вітамінів та мінералів.

✓ Харчуватися дрібно маленькими порціями 4-5 разів на день.

✓ Стежити за достатньою гідратацією організму, випиваючи 1,5-2 л води протягом дня.

✓ Мінімізувати вживання великої кількості цукру, солі, смаженої та жирної їжі.

✓ Стежити за особистою гігієною – регулярне прийняття душу, догляд за шкірою обличчя та тіла, ретельне очищення шкірних покривів від макіяжу перед сном допоможуть запобігти виникненню стрептодермії.

✓ Негайно обробляти рани при травмуванні – щоб уникнути проникнення стрептокока в рану важливо відразу ж обробляти пошкоджену ділянку перекисом водню або хлоргексидином.

✓ Поліпшити якість життя – загартовуватися, виключити надмірні навантаження та стресові ситуації, позбутися шкідливих звичок, проходити профілактичні огляди у медзакладах.

✓ Захищати шкірні покриви – уникати переохолодження взимку, влітку використовувати сонцезахисні креми перед виходом на вулицю, берегти шкіру від контакту з токсичними хімічними речовинами.

Особливості стрептодермії у дітей

Особливості стрептодермії у дітей

Стрептодермія серед дітей зустрічається досить часто, тому не виключено, що саме ви, як батьки, можете зіткнутися з даною проблемою. Дебют захворювання починається з підвищення температури, слабкості, збільшення лімфатичних вузлів та плачу дитини. Стрептококовий дерматит у дітей проявляється у вигляді гнійничкових висипань, схильних до лущення. Розмір висипу може прогресувати з часом від маленьких бульбашок з рідиною всередині до плям у кілька сантиметрів.

Характерною локалізацією висипань у немовлят, так само, як і у дорослих, служать обличчя, спина та ноги. Частою формою, щщ зустрічається серед немовлят, є стрептококові попрілості. Утворення формуються в складках шкіри та схильні до злиття з подальшим розвитком мокнутя. Хвору дитину краще захистити від дитячих колективів до настання одужання, оскільки стрептодермія може передаватися та набувати характеру епідемії.

Лікування захворювання у малюка проводиться за допомогою місцевих дезінфікуючих та антибактеріальних засобів, як правило, близько тижня. Популярними в терапії є компреси з борною кислотою та саліциловим спиртом (новонародженим краще не застосовувати ці методи лікування).

Діти з хронічною формою стрептодермії вимагають, крім місцевої терапії, прийом антибіотиків усередину. Щоб прибрати стрептодермію, використовують також фототерапію та народні засоби (настойки шавлії, ромашки). Дитині з раннього віку важливо прищеплювати любов до здорового способу життя, повноцінного харчування, спорту та дотримання всіх правил особистої гігієни.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловте свою думку, запитайте чи напишіть відгук.

Обговорення


Новий коментар

Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре