Що потрібно знати про підвищену кислотність шлунка

Щодня парієтальні клітини шлунка виробляють близько 1,5 л концентрованої соляної кислоти, яка необхідна для травлення їжі, активації травних ферментів, порушення роботи підшлункової залози, нормальної евакуації їжі зі шлунка, а також захисту організму від хвороботворних бактерій.

Кислотність шлунка або рівень pH є показником концентрації соляної кислоти в шлунковому соку. Нормою кислотності вважається значення у просвіті тіла шлунка натще 1,5-3,5 pH. Показники за межами цих кордонів сигналізують про знижену або підвищену кислотність шлункового соку.

Кислотність шлунка підвищується, якщо в результаті активної секреції соляної кислоти її кількість стає більшою, ніж необхідно для нормального травлення. Максимально висока теоретично можлива цифра кислотності шлункового соку становить 0,86 pH, найнижча - 8,3 pH.

Зміна величини кислотності у різних частинах ШКТ є найважливішим діагностичним фактором. Висока кислотність може бути ознакою гастриту, дуоденіту, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, виразкових уражень або злоякісних утворень органів шлунково-кишкового тракту.

Однією з можливих причин високої кислотності шлунка є незбалансованість харчування, його ритмів та годин, а також складу. Зміна раціону при переході на нову роботу, введення нових продуктів, надто рясна, багата на жири, дуже кисла та гостра їжа, кава, газовані напої, а також недостатнє пережовування можуть вплинути на динаміку стравоходу, змінити нормальну секрецію шлунка й призвести до надлишку шлункового соку.

Нікотин, смоли, що надходять у шлунок з тютюновим димом, алкоголь та інші агресивні речовини подразнюють слизову оболонку шлунка. Муциновий шар здатний захистити стінки органу від впливу багатьох руйнівних ферментів, але не від алкоголю чи тютюнового диму. Таким чином, куріння, надмірне вживання спиртних напоїв, наркотики та інші шкідливі звички викликають підвищення кислотності шлунка та витончення муцинового шару.

Часто викликаний прийомом агресивних для шлунка препаратів, які здатні руйнувати слизову оболонку шлунка. До них відносяться деякі гормональні, спазмолітичні, снодійні та протизапальні ліки. Такі препарати як анальгін, ібупрофен, вольтарен тощо необхідно вживати з обережністю, а людям з проблемами шлунка краще від них відмовитися або приймати з ліками, що захищають шлунок.

Негативні емоції та тривалий психологічний дискомфорт викликають надмірне вивільнення травних соків з гепатоцитів, що призводить до підвищення кислотності шлунка. Хронічний стрес також може виснажувати простагландини, що захищають слизову оболонку шлунка від кислоти, збільшуючи ризик розвитку виразки. Крім того, він здатний знижувати апетит, призводячи до нерегулярного харчування, вживання жирної та солодкої їжі, алкоголю та куріння, які своєю чергою негативно впливають на роботу ШКТ.

Вони викликають запалення слизової оболонки (гастрит), яке може дійти до виразки (ураження слизової оболонки кишківника), що супроводжується розпадом тканини.

До підвищеної кислотності шлунка призводять деякі розлади травлення. Наприклад, синдром Золлінгера-Еллісона (ЗЕС) – нейроендокринна хвороба, при якій пухлини, звані гастриномами, виробляють гастрин – гормон, що викликає підвищену секреторну функцію шлунка.

До факторів ризику підвищення кислотності шлунка відносяться:

Вагітність. Активне вироблення гормону прогестерону призводить до уповільнення процесу травлення та зменшення тонусу сфінктера. Крім того, у зв'язку з анатомічними змінами відбувається надмірний тиск на живіт.

Підвищення внутрішньочеревного тиску та знижений тонус нижнього харчового сфінктера. Збільшують частоту рефлюксу та патологічний вплив кислотного вмісту на стравохід, сприяючи закидання шлункового соку та їжі зі шлунка в стравохід.

Патології органів шлунково-кишкового тракту та раніше перенесені операції на шлунку. Приводять до того, що організм починає виробляти більше соляної кислоти.

Посилення секреції соляної кислоти призводить до того, що її стає занадто багато для травлення їжі. Вона починає буквально «роз'їдати» стінки шлунки, викликаючи ряд неприємних симптомів, які можуть змінюватись від людини до людини та залежать від тяжкості стану.

Загальні ознаки високої кислотності шлунка:

• Печія. Відчуття печіння в грудях чи горлі, які можуть посилюватися після їди, у положенні лежачи або при нахилі.
• Біль у животі. Біль (щемлячий або нападоподібний), а також дискомфорт у верхній частині живота та у правому підребер'ї.
• Нудота та блювання. Одноразове відчуття нудоти чи блювання, які можуть зменшуватися при вживанні деяких харчових продуктів чи напоїв.
• Кислотна регургітація. Відрижка повітрям, кислим вмістом, з'їденою їжею тощо, що викликає відчуття нудоти чи дискомфорту у горлі.
• Утруднене ковтання. Труднощі при ковтанні їжі або рідини, що може бути викликане запаленням або роздратуванням стравоходу.

Яскравими ознаками підвищеної кислотності шлунка є також відчуття гіркоти або кислоти в роті після їди, зниження апетиту, білий наліт на мові, серед пізніх симптомів – запори та кишкові кольки.

Дізнатися про свою кислотність самостійно неможливо, можна тільки зрозуміти її наявність за симптомами, спостерігаючи за станом організму після вживання певних продуктів.

Виміряти рівень PH шлунка можна за допомогою спеціалізованих діагностичних досліджень, що призначаються лікарем-гастроентерологом:   

Фіброгастродуоденоскопія. Для оцінки стану поверхні органів травлення.

Внутрішньошлункова pH-метрія. Через стравохід всередину шлунка вводиться зонд, що вимірює pH-показники шлункового вмісту.

Лакмусовий папір. Смужка кладеться на язик і за зміною її кольору можна судити про кислотність. Синій – вказує на знижений показник, червоний – на підвищений. Тест повторюється протягом 5 днів, натще.

Аналіз крові на гастропанель. По крові з вени визначаються параметри (рівень пепсиногену, антитіл до Helicobacter pylori, сироваткового гастрину, азоту сечовини), що свідчать про порушення у роботі ШКТ.

Ацидотест. По аналізу сечі з допомогою пігменту робиться висновок про рівень pH. Даний метод використовується при неможливості застосування ФГДС та внутрішньошлункового зонда. Обстеження проводяться натще.

Ці методи переважно дозволяють не тільки оцінити рівень соляної кислоти в шлунку, але й виявити гастрит, виразкову хворобу, синдром Баррета, Золлінгера-Еллісона та інші захворювання ШКТ. Результати досліджень дозволяють лікарю знайти найефективнішу тактику лікування.

Спеціальні дієти та застосування препаратів, що знижують рівень pH, допоможуть нормалізувати вироблення соляної кислоти та відновити функції травної системи.

До таких засобів відносяться:

• Антациди (маалокс, альмагель) – препарати на основі солей алюмінію та магнію, які можуть нейтралізувати агресивну дію шлункової кислоти.
• Альгінати (альгіноМАКС) – засоби на основі альгінової кислоти. Вони створюють захисну плівку на поверхні шлункового вмісту і не дозволяють кислоті контактувати зі слизовою оболонкою стравоходу.
• Препарати, що зменшують печію - перешкоджають закидання шлункового вмісту в стравохід, знижуючи подразнення слизової оболонки травних органів.
• Антисекреторні засоби - націлені на зниження секреції соляної кислоти (омез та інші).
• Інгібітори протонної помпи, такі як пантопразол.

Усі препарати можуть призначатися тільки лікарем. На основі аналізів він підбере ефективну схему лікування та призначить точне дозування ліків. Не варто займатися самолікуванням, щоб не посилити перебіг хвороби.

Боротися з підвищеною кислотністю шлунка допоможе дієта, що виключає продукти, здатні активізувати вироблення соляної кислоти, а також зміна способу життя (відмова від шкідливих звичок, управління стресами, фізична активність та інше).

Загалом підвищена кислотність шлунка не створює серйозних проблем і вважається легкою хворобою.

Однак, у відповідь на частий вплив кислотності в довгостроковій перспективі слизова оболонка стравоходу може змінитися та призвести до таких ускладнень:

►гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, що характеризується закидом кислого середовища шлунка в стравохід

►кровотечі в черевній порожнині, що зачіпають тонкий кишківник і підшлункову залозу

►пептичні виразки та їх прорив (перфорація)

►синдром невиразкової функціональної диспепсії

►пілоростеноз

►перитоніт

►рак шлунка та інші.

Позбутися високої кислотності допоможе луг, тому робіть ставку на лужні продукти, такі як капуста, морква, виноград, авокадо тощо. Меню лікувального раціону повинні становити рисові, кукурудзяні, ячмінні каші, овочеві бульйони, нежирні сорти риби, нежирне м'ясо. Молочні продукти можна вживати, а от кисломолочні варто обмежити – вони можуть спровокувати печію. Віддавайте перевагу клітковині з бобових (соя, сочевиця, нут, сушена квасоля), овочів (кабачки, огірки, капуста, морква, редис, броколі), фруктів (банани, виноград, авокадо, груші, ківі).

Останні дані щодо лимона. Як встановили вчені, попри загальну думку, він дуже ефективний при боротьбі з кислотністю. Тривале споживання лимонів призводить до утворення в організмі карбонату калію, що нейтралізує надлишок кислотності. У процесі травлення натуральна лимонна кислота окислюється та підтримує лужність крові. Саме тому розведений водою лимонний сік нейтралізує підвищену кислотність шлунка.

Дієтичні добавки для нормалізації кислотності шлунка в Фітомаркеті

Фіточай Organic Herbs Сушениця 50 г

650 грн.

Купити

Сушениця ефективно використовується для загоєння ран, різних видів виразок і навіть опіків. Застосування її внутрішньо при виразках шлунка зменшує вогнище запалення, сприяє швидшому загоєнню ран та зниженню больових відчуттів.

Гастро-комплекс Endefen Metagenics (Ендефен) 420 г

650 грн.

Купити

Endefen Метадженікс надає підтримку шлунково-кишковому тракту, є профілактичним засобом при гастриті, виразках або інших проблемах зі шлунком. Він є повним комплексом нутрієнтів, що забезпечують процеси перетравлення їжі, а також сприяють загоєнню слизової оболонки кишечника.

Цинка піколінат 300 мг таблетки №90

650 грн.

Купити

Цинк є особливо цікавим мікроелементом, оскільки, крім своїх антиоксидантних властивостей, він грає важливу роль кислотно-лужному балансові. При підвищеній кислотності рекомендується включити до раціону продукти, багаті на цинк: устриці, краби, зародки пшениці, сочевицю, телячу печінку, яйця. Можна також приймати добавки, що забезпечують організм цинком, сприяючи доброму кислотно-лужному балансу.

Загальні рекомендації щодо харчування при підвищеній кислотності:

✦ Готуйте їжу правильно: на пару, тушкуйте або відварюйте.

✦ Харчуйтеся регулярно, дробовими порціями, з інтервалами 3-3,5 години.

✦ Ретельно пережовуйте їжу.

✦ Обмежуйте споживання продуктів, що посилюють вироблення кислоти: кава, цибуля та часник, соління та маринади, редис, щавель, цитрусові, перець, сливи, кислі ягоди. 

✦ Виключіть заборонені продукти - кислу, гостру, жирну та смажену їжу, свіжу випічку, алкоголь, газовані напої.

Швидко знизити кислотність шлунка допоможе содовий розчин, який гасить кислоту. Для цього потрібно розвести чайну ложку харчової соди у склянці води та повільно випити. Попри швидкий ефект, зловживати цим методом не варто. Можна також з'їсти чайну ложку меду, оскільки він допомагає травленню.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловите свою думку, запитайте чи напишіть відгук.