Шавлія: властивості, застосування та користь

Відома вже за часів фараонів як їжа та як ліки, шавлія перетнула століття й континенти. Її назва походить від латинської salvere (зцілювати), що відображає репутацію рослини як чудового засобу для збереження здоров'я та продовження життя.

Ботанічний опис та походження

Шавлія (лат. salvia) — ароматична рослина із сімейства ясноткових, «родич» м'яти, розмарину, чебрецю, майорану та материнки. Родом з Італії та Південно-Східної Європи, вона віддає перевагу сонячним регіонам і сухим ґрунтам, але є і морозостійкі сорти. На цей час повсюдно натуралізована, у дикому вигляді зустрічається у Греції, Італії, Франції, а також у нас в Україні.

Цей невеликий чагарник можна впізнати по довгому пухнастому стеблі близько 1 м заввишки, сіро-зеленому овальному листі й маленьким пахучим квіткам у колючках, зібраним у колосся. Залежно від виду, яскраві квіти відрізняються різноманітністю відтінків, бувають сині, фіолетові, білі, рожеві, червоні, жовті тощо.

Види та сорти шавлії

Існує близько 700 різновидів шавлії, які можна розділити на багаторічні та однорічні сорти.

Найбільш поширені види:

► Шавлія жовта або лікарська. Багаторічна рослина висотою до 1 м, з синьо-фіолетовими, рожевими або білими квітками. Жовтуваті по краях листя використовуються в медицині, оскільки містять масу корисних речовин з дезінфекційною та протизапальною дією. Через пряний запах і смак застосовується також у кулінарії.

► Шавлія мускатна. Висока, любить тепло, має ароматне листя і дуже пахучі бузково-рожеві квіти в довгих колосках. Названа так німецькими виноробами за запах та смак, що нагадує мускатне вино. Використовується в парфумерії, кулінарії, виноробстві, фармацевтичній та харчовій промисловості.

► Шавлія мутовчаста. Витривалий кущовий вид з фіолетовими квітами. Віддає перевагу сухим лукам, узліссям і горам. Є медоносом, застосовується в медицині як ранозагоювальний та протидіарейний засіб.

► Шавлія болотна. Зимостійка, багаторічна, переносить морози до -10 ° C, любить тінь і прохолодний ґрунт, має дуже красиві блакитно-блакитні квітки з білими чашками.

► Шавлія повзуча. Також стійка до холоду до -11°C. Висаджується на клумбах та в садах, де її пурпурово-блакитне колосся радують око з червня до вересня.

► Шавлія діброва. Багаторічна рослина морозостійкого виду з великим листям і яскравими синіми або фіолетовими квітками. Росте на відкритій місцевості, схилах, берегах водойм. Широко використовується в народній медицині та кулінарії, є цінним медоносом.

Харчова цінність шавлії така сама, як у всіх ароматичних рослин: мало калорій і багато поживних речовин. У фітотерапії використовується листя та суцвіття.

100 г шавлії містить всього 36,7 ккал.

Склад БЖВ:

• Білки – 10.6 г

• Жири - 12.8 г

• Вуглеводи – 20.4 г

• Харчові волокна – 40.3 г

• Вода – 8 г

Вітаміни та мінерали у складі шавлії

Шавлія багата вітамінами К і К2, Е (токоферол), А (ретинол і бета-каротин), С, D (холекальциферол), групи В (В1, В2, В3, В5, В6, В9, О 12). Що ж до мінералів, вона містить залізо, кальцій, калій, магній, натрій, фосфор, цинк.

Ефірні олії та флавоноїди у складі шавлії

Лікувальні властивості рослини в основному пов'язані з вмістом ефірної олії, що складається більш ніж наполовину з туйону (токсична речовина з класу терпенів), а також камфори, дитерпенів і тритерпенів, дубильних речовин, естрогенів та фенольних кислот (хлорогенова, розмаринова, кавова та ін.). Багато з цих речовин є інгредієнтами протизапальних, знеболювальних та антисептичних ліків, а також відхаркувальних препаратів.

Шавлія багата флавоноїдами (рутином, кварцетином, гіперозидом) – антиоксидантами з протимікробними властивостями, які є у складі серцевих ліків. У листі виявляються алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, лінолева, олеанолова та урсолова кислоти, незамінні для жирового обміну.

Олеанолова кислота стимулює ріст клітин волосся та шкіри, урсолова сприяє спалюванню жиру, хлорогенова має противірусну дію. Кавова кислота підтримує імунітет, а розмаринова захищає клітини від пошкодження вільними радикалами та уповільнює процеси старіння.

Особливі властивості шавлії сприяти травленню та лікувати інфекції слизових оболонок були відомі ще давнім грекам. У середні віки вона входила до складу знаменитого зілля від чуми, а король Людовік XIV, який прожив особливо довго для свого часу (77 років!), щоранку пив відвар на основі цієї лікарської трави. Сьогодні шавлія залишається, як і раніше, популярною в лікуванні широкого спектра захворювань, а також є частиною аюрведичної медицини Індії, де для цієї мети використовуються місцеві види шавлії-трави.

Антиоксиданти та розмаринова кислота, що містяться в рослині, сприяють протизапальній та нейропротекторній дії. Її поліфенольні сполуки, у тому числі похідні кавової кислоти, надають антиоксидантну дію, а полісахариди мають регулювальний ефект на імунну систему.

Ефірна олія та водно-спиртовий екстракт шавлії були предметом плацебо-контрольованого дослідження, що підтвердило бактерицидну та бактеріостатичну дію рослини щодо таких штамів бактерій, як Вacillus cereus, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus epidermidis.

Крім того, вона діє як жарознижувальний засіб, допомагає знизити температуру та усунути головний біль, надає в'яжучу та антисептичну дію на слизову, дезінфікує рани та сприяє їх загоєнню. Якщо на шкірі з'явилася подряпина, то можна прикласти лист свіжої шавлії, оскільки вона має здатність знезаражувати поверхню рани та зупиняти кров.

Кілька досліджень були зосереджені на антиоксидантній дії лікарської шавлії, що важливо в контексті значення окислювального стресу в клітинному старінні та в патофізіології численних захворювань (рак, серцево-судинні захворювання, діабет, неврологічні захворювання тощо).

Було показано, що введення щурам екстракту шавлії (доданої до питної води) дозволило підвищити стійкість гепатоцитів (клітин печінки) до окислювального стресу. Таким чином, можна зробити висновок, що ця лікарська рослина має значну антиоксидантну активність.

Шавлія має тонізувальну дію, покращує травлення, допомагає при метеоризмі, спазмах живота та печії. Ця травна дія частково пов'язана з флавоноїдами та есенціями, що містяться в листі. Шавлія входить до багатьох лікарських зборів для нормалізації травлення, усунення здуття живота та поліпшення апетиту.

Європейське агентство лікарських засобів вважає за доцільне використання лікарської шавлії «при симптоматичному лікуванні незначних розладів травлення».

Антисептичну, бактерицидну та заспокійливу дію шавлії також можна використовувати зовнішньо для лікування запалень ротової порожнини або горла. Два дослідження, проведені у 2006 і 2009 роках, показали хорошу ефективність спрею шавлії в полегшенні болю при фарингіті та гострій ангіні.

Європейське агентство лікарських засобів EMA та Європейська наукова координація в галузі фітотерапії визнають використання шавлії при лікуванні запалень слизових оболонок носа та горла (зовнішнє застосування) та ясен. Зокрема, полоскання горла та ротової порожнини настоєм трави рекомендується при захворюванні на гінгівіт і фарингіт.

Шавлією можна полоскати горло або змащувати настоєм уражені ділянки. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні  комбінація ехінацеї та шавлії виявилася настільки ж ефективною у полегшенні болю, як і традиційне лікування (спрей з хлоргексидином та лідокаїном).

Шавлія підтримує здоров'я шкірних покривів: регулює потовиділення, очищує шкіру, бореться з прищами, посилює ріст і обмежує випадання волосся. Зовнішньо її застосовують при лікуванні грибкових уражень шкіри та псоріазу, опіків та обморожень. Як активний інгредієнт її можна зустріти в багатьох доглядових продуктах для шкіри, волосся та порожнини рота.

У ході порівняльного дослідження на 149 пацієнтах було виявлено, що мазь, що поєднує екстракти шавлії та ревеню, настільки ж ефективна, як і мазь на основі ацикловіру (традиційний препарат) при лікуванні уражень, спричинених герпесом.

Дослідження, опубліковане у 2019 році науковою командою Ф. Ахангарі, продемонструвало, що лікарська шавлія, яка використовується окремо або в поєднанні з клотримазолом, може застосовуватися для лікування вульвовагінального кандидозу у жінок.

Крім цього, є відомості про протигрибкову дію екстракту лікарської шавлії. Дослідження Дж. Р. де Олівейри, опубліковане у 2019 році, показало ефективність ефірної олії шавлії проти різних штамів грибів: Candida albicans, Candida glabrata, Candida krusei, Candida parapsilosis, Candida ssp.

Хоча механізми дії чітко не визначені, встановлено, що шавлія лікарська має естрогенні властивості. У гінекології її застосовують для регулювання менструального циклу та полегшення болю під час менструації.

Одне з досліджень 2019 року підтвердило, що прийом лікарської шавлії протягом 2 місяців у жінок, які страждають на передменструальний синдром, значно зменшував фізичні та психологічні симптоми порівняно з групою плацебо.

У 2011 році були опубліковані результати дослідження, що показало, що прийом настою шавлії сприяє зниженню припливів у жінок у менопаузі, а також покращує такі симптоми, як втома, нічна пітливість, серцебиття, біль у м'язах та суглобах, депресія, неспокій, порушення сну та сексуального потягу.

Швейцарське дослідження, проведене у 2013 році на 72 жінках з менопаузою менш як 12 місяців, дійшло такого висновку: «Препарат свіжої шавлії продемонстрував клінічну цінність при лікуванні припливів та симптомів, пов'язаних з менопаузою.» Серед інших гінекологічних захворювань, які лікують рослиною, відзначимо також білі.

У кількох наукових працях вивчалося місце лікарської шавлії у лікуванні когнітивних розладів та порушень пам'яті. Результати показують, що прийом препаратів із шавлією покращують когнітивні функції, настрій, увагу та пам'ять. В ході експерименту з'ясувалося, що у формі висушеної рослинної капсули, екстракту листя шавлії або у вигляді ефірної олії вона здатна покращити певні аспекти короткочасної пам'яті, якщо приймати цей продукт перед тестуванням. Шавлія також знизила стрес і покращила настрій учасників дослідження. Причому її дія варіювалася в залежності від дозування.

Шавлія була предметом дослідження хвороби Альцгеймера, проведене в Тегерані 2003 року. Пацієнти, які отримували протягом 4 місяців екстракти шавлії, показали ефективність у лікуванні хвороби Альцгеймера від легкого до помірного ступеня.

Кілька досліджень були зосереджені на гіпоглікемічній та гіполіпідемічній дії лікарської шавлії як для здорових добровольців, так і у пацієнтів з діабетом другого типу. Результати продемонстрували, що введення водно-спиртового екстракту лікарської шавлії протягом кількох тижнів дозволило поліпшити метаболічні показники діабету: зниження рівня цукру в крові та глікованого гемоглобіну HbA1c, а також покращення ліпідного профілю (зниження рівня загального холестерину, ЛПНГ-холестерину, тригліцеридів та підвищення рівня ЛПВЩ-холестерину).

Маючи яскравий аромат, шавлія давно застосовується в кулінарії, особливо в середземноморській кухні. До того ж особливі лікарські властивості роблять її ідеальною приправою для надання смаку ситним стравам та полегшення їх травлення.

Шавлією доповнюють баранину, телятину та свинину. Висушене ароматне листя можна подрібнити в крихту і додати в страви з соусами. В Італії з нею готують традиційні піккату, фріттату та сальтимбокку. Свіже листя шавлії можна обсмажити, щоб отримати олію, яка прикрасить смажену птицю або страви з пасти.

Настої та відвари з шавлії можуть використовуватись: всередину - при запаленні, для нормалізації травлення, стимуляції жовчовиділення, усунення метеоризму та підвищення захисних сил організму місцево - у формі інгаляцій та полоскань зовнішньо - для компресів, примочок, ванн, умивань, ополіскування волосся й т.п.

Шавлія таблетки №24

650 грн.

Купити

Шавлієвий чай для підтримки імунітету

Завдяки антиоксидантам у складі тізан на основі шавлії підвищує імунітет. Його рекомендують у сезон застуд для підтримки захисних функцій організму. Крім того, одне з досліджень показало, що вживання чаю з шавлією покращує ліпідний профіль та підвищує антиоксидантний захист.

Як заварювати трав'яний чай із шавлії:

Від 1 до 1,5 г сушеного листя шавлії залити на 200 мл води гарячої кип'яченої води. Накрити кришкою та залишити на 10 хв для дифузії корисних інгредієнтів та відфільтрувати.

Такий напій можна курсом залежно від симптомів та рекомендацій лікаря або вживати для профілактики замість чаю.

Щоб уникнути побічних ефектів, варто обмежитися однією або двома чашками на день, якщо немає інших рекомендацій. Шавлію можна поєднувати з іншими лікарськими травами: шипшиною, ромашкою, м'ятою, мелісою, липою. Для покращення смаку міксувати з чорним чаєм, прянощами: гвоздикою, корицею, кардамоном, імбиром.

Чай із шавлії знімає запалення, сприяє виведенню мокротиння, відновленню нормального функціонування органів дихання після простудних та вірусних захворювань, покращує травлення та симптоми менопаузи. Але не забувайте, будь-які препарати на основі шавлії слід приймати після консультації з лікарем, який визначить дозування, періодичність та тривалість прийому.

Застосування при застудах та грипі

Існує старовинна приказка: «Тому, хто в саду має шавлію, лікар не потрібен!» Справді, протизапальні та бактерицидні властивості рослини допомагають боротися з ангіною, застудою та вірусними захворюваннями.

У сезон епідемій можна вживати чай і відвар з шавлії для підвищення захисних властивостей організму, а також використовувати його для полоскання, у тому числі профілактичного, щоб дезінфікувати горло та ротову порожнину. Таблетки та льодяники з шавлією, сиропи від кашлю полегшують симптоми застуди.

Щоб повністю очистити ЛОР-зону, особливо при нежиті, рекомендується вдихати ефірну олію шавлії. Інгаляції на основі шавлії-трави допомагають від кашлю та болю в горлі. Для цього кілька листочків слід покласти в киплячу воду, накрити голову рушником і вдихати пару протягом 5-10 хвилин. Будьте обережні з окропом і не застосовуйте шавлію протягом тривалого періоду.

Відвари та полоскання для зміцнення ясен та горла

У народній медицині відвар і настій з листя шавлії рекомендують для зміцнення ясен, зняття запалення при гінгівіті, пародонтиті, фарингіті, виразках у роті тощо. Завдяки ефірній олії, багатій на камфару, цинеол, пінен та дубильні речовини вона надає в'яжучий та антимікробний ефект.

Відвар шавлії для полоскань рота та горла:

Столову ложку сухої шавлії залити склянкою окропу, настояти 20-30 хв і процідити. Полоскати горло або ротову порожнину після їди 3-5 разів на день.

Такий відвар також використовується в стоматологічній та ЛОР-практиці для зміцнення ясен та при лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота та горла. Він ефективно знищує хвороботворні бактерії, очищає слизову оболонку від патогенів і запобігає запаленню. Його також можна використовувати для зняття болісності ясен при носінні брекетів та зубних протезів.

Застосовують шавлію в косметиці для догляду за жирною шкірою голови та тіла, для стимуляції росту волосся та регулювання потовиділення. Урсолова кислота у складі лікує акне і зменшує виробництво шкірного сала. Протигрибкові, протизапальні, антиоксидантні та заспокійливі властивості рослини допомагають покращити стан шкіри та надають анти-ейдж ефект.

Косметичний лід із відвару шавлії тонізує шкіру, що в'яне, усуває набряклість і мішки під очима, розгладжує дрібні зморшки.

Компреси з шавлією нормалізують ліпідний баланс шкіри, допомагають при висипі вугрів, вирівнюють колір обличчя, надають йому бархатистість і матовість.

Позбутися неприємного запаху, пов'язаного з підвищеною пітливістю ніг, а також боротися з грибком, допоможуть ванни з відваром шавлії.

Екстракт та ефірну олію шавлії використовують в антивіковій та лікувальній косметиці. Вона є активним компонентом у засобах для щоденного догляду за жирною, проблемною та чутливою шкірою, входить до складу кремів та тоніків для обличчя, шампунів, гелів для душу, мила, зубної пасти та ополіскувачів для ротової порожнини.

Оскільки ефірна олія шавлії містить туйон - абортивну та нейротоксичну речовину, Європейське агентство лікарських засобів рекомендує не використовувати рослину більш як два тижні для внутрішнього та одного тижня для місцевого застосування.

З цієї причини вона заборонена:

✘ вагітним та жінкам, що годують

✘ дітям

✘ людям, які страждають на епілепсію

✘ при алергії та індивідуальній нестерпності на ясноткові

✘ за наявності гормонозалежних ракових захворювань в анамнезі.

Шавлія не рекомендується також при непереносності фруктози, гострому нефриті, проблемах з тиском, ендометріозі, патологіях щитоподібної залози, гострих запальних захворюваннях нирок.

Побічні ефекти

При дотриманні дозування шавлія дуже рідко викликає побічні ефекти, які виражаються нудотою або блюванням. З іншого боку, вживання понад 15 г рослини на день здатне викликати прискорене серцебиття, припливи, судоми та запаморочення. Тривале використання ефірної олії шавлії або спиртового екстракту може бути токсичним для нервової системи.

Важливо! Купуйте шавлію тільки у надійних виробників.

Взаємодія з лікарськими засобами

Через велику кількість вітаміну К, шавлію слід використовувати з обережністю людям, які приймають антикоагулянтні препарати. Вона також може взаємодіяти з ліками проти тривожності (бензодіазепіни), психологічних розладів (нейролептики) та епілепсії.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловите свою думку, запитайте чи напишіть відгук.