Що викликає присмак металу у роті?

Ні для кого не секрет, що кров на смак залізиста. Справді, залізо одна з основних компонентів гемоглобіну - білка, що знаходиться у червоних кров'яних тільцях, відповідальних за транспортування кисню від легенів до різних органів. Погане здоров'я порожнини рота та зубів може сприяти порушенню смакових відчуттів.

Іноді після сну в роті відчувається смак крові, який виникає, наприклад, через прикушування язика чи щоки. Недостатня гігієна ротової порожнини може спричинити не тільки металевий присмак, а запах заліза з рота. При нерегулярному та недостатньому очищенні порожнини рота (не тільки зубрів, а також щік та язика) можуть виникнути проблеми з яснами та зубами – гінгівіт, пародонтит, інфекційні ускладнення.

Гінгівіт – запалення ясен, що характеризується набряками та  кровотечами, що виникають під час чищення зубів, або під час їжі. Не лікований гінгівіт перетворюється на пародонтит. У цьому випадку запалення вражає кістку і, крім кровотечі, відбувається ретракція тканини ясен.

За даними факультету стоматологічної хірургії м. Лілль (Франція), особлива стоматологічна інфекція, відома як гострий виразково-некротичний гінгівіт (GUNA), може викликати металевий присмак у роті.

Крім того, залізний присмак у роті може давати носова кровотеча через травму, витончення слизової оболонки носа або запальні процеси різного походження. У цьому випадку кров з носа потрапляє у горло, а потім у рот, даючи відчуття металевого присмаку.

Поява смаку металу в роті під час застуди – зустрічається досить часто. Синусит, гайморит та інші інфекції верхніх дихальних шляхів можуть змінити смакову ідентифікацію через порушення нюху, що тісно пов'язаний зі смаковими аналізаторами. Після лікування захворювання викривлення смаку проходять самі по собі. Однак можуть бути й винятки, наприклад, втрата нюху та смакові зміни при Covid-19 можуть зберігатися після одужання протягом досить тривалого часу: від кількох тижнів до кількох місяців.

За даними французького журналу Science et Vie, багато ліків, що відпускаються за рецептом, можуть викликати дисгевзію, хоча більшість розладів поворотні: через кілька тижнів або місяців після прийому ліків у багатьох пацієнтів відновлюється смакова чутливість. 

Сухість у роті - частий побічний ефект багатьох ліків, через який у роті може спостерігатися металевий присмак.

Серед медикаментозних препаратів, здатних викликати металічний присмак, можна назвати наступні:

• антибіотики тетрациклінового ряду (кларитроміцин та метронідазол)
• від подагри (алопуринол)
• від артеріального тиску (каптоприл)
• від глаукоми (метазоламід)
• від остеопорозу
• від психічних захворювань (що містять літій)
• від діабету (метформін)
• деякі серцеві препарати. 

Крім того, полівітамінні комплекси, що містять залізо, хром, мідь, цинк і кальцій, а також лікувальні засоби, що містять цинк (наприклад, льодяники), що застосовуються при кашлі та застуді, також можуть стати причиною, через яку відчувається присмак металу в роті.

Однією з причин виникнення металевого присмаку є нестача або надлишок цинку. При дефіциті цього мікроелемента клітини смакових рецепторів оновлюються повільніше, що відбивається зміні смаку. Таким чином, за допомогою цього симптому можна визначити рівень цинку в організмі. Це особливо важливо для чоловіків, оскільки його недолік негативно відбивається на чоловічій функції.

Надлишок мікроелемента теж може викликати залізний присмак у роті, який супроводжуються іншими побічними ефектами, такими як: нудота, запаморочення та харчові розлади.  

Причиною металевого запаху з рота можуть бути проблеми з травленням, дисбактеріоз, а також ниркова та печінкова недостатність. При гастриті це явище супроводжується білим нальотом на язиці. Захворювання печінки характеризуються відчуттям гіркоти та металу в роті.

Як відомо, нирки та печінка виводять з організму продукти обміну. При нирковій недостатності ця функція знижується або зовсім втрачається, і тоді всі метаболіти накопичуються в організмі, що може спричинити присмак металу в роті.

За даними дослідження Американського онкологічного товариства, деякі види хімієтерапії та опромінення можуть викликати металічний присмак. Цей побічний ефект називають "хімієтерапією в роті". Подібний ефект можуть викликати також ліки для лікування анемії. Крім того, сталевий, алюмінієвий або мідний присмак може бути результатом недіагностованого злоякісного процесу в організмі.

Проблеми з носовими пазухами – часта причина залізистого присмаку в роті.

Вони можуть виникнути через:

• алергічний риніт
• застуди 
• інфекцій носових пазух.

До викривлення смаку або парагевзії може призвести операція на середньому вусі та вушній трубці, а також пошкодження барабанної хорди, яка розташована поруч із внутрішнім вухом і контролює смак у задніх двох третинах язика.

Деякі вагітні жінки повідомляють про зміну смаку, відразу від раніше звичної їжі, бажання їсти крейду, нюхати бензин або фарбу, а також про різкий присмак металу і навіть іржі на ранніх термінах вагітності. Лікарі вважають, що причиною цього може бути зміна гормонального фону в першому триместрі вагітності.

Порушення центральної нервової системи (ЦНС)

Привести до зміни смаку можуть порушення в роботі ЦНС внаслідок травми або захворювання, наприклад, інсульту та паралічу Белла. У цьому випадку центральна нервова система неправильно сприймає інформацію, що отримується від нюхових та смакових рецепторів.

Дисгевзія може бути побічним ефектом харчової алергії. Таке явище вважають ранньою ознакою анафілаксії – важкої алергічної реакції на молюсків або кедрові горіхи та одержало назву «синдром кедрового горіха».  ртуті, яка накопичується в деяких частинах морів та океанів.

Кисло-металевий присмак може виникати при вживанні риби або інших морепродуктів через високий вміст ртуті, що накопичується в деяких частинах морів та океанів.

Причиною появи металевого смаку в ротовій порожнині може бути дія деяких хімічних агентів на організм. До них відносяться ртуть і свинець, вдихання парів яких можливе при роботі на підприємстві зі шкідливими умовами праці або проживанні в регіоні з несприятливими екологічними обставинами.

Усунувши причину, що спричиняє симптоми парагевзії, можна позбутися й металічного присмаку. Регулярний та правильний догляд за порожниною рота сприяє профілактиці розвитку гінгівіту та пародонтиту. При проходженні курсу хімієтерапії або опромінення, а також під час вагітності можна прибрати неприємний присмак за допомогою цитрусових, солоних огірків, підсолоджувачів (наприклад, кленового сиропу).

Якщо це відбувається через проблеми з носовими пазухами, необхідно провести відповідне лікування у ЛОРа. Поговоріть зі своїм лікарем про побічний ефект у вигляді смаку металу в роті при прийомі ліків.

Найдієвіші способи щодо запобігання дисгевзії:

➤ Підтримувати якісну гігієну порожнини рота, яка включає чищення зубів щіткою, очищення міжзубних проміжків, зіскоблювання язика та використання спеціальних ополіскувачів.

➤ Використовувати достатню кількість води для запобігання сухості в роті.

➤ Відмовитися від металевого посуду, як пляшки з водою використовувати скляні, пластикові або керамічні вироби.

➤ Для нейтралізації відчуття металевого присмаку можна полоскати рот теплим розчином харчової соди, щоб відрегулювати ph в роті

➤ Вживати продукти, що маскують присмак металу, наприклад, м'ятний чай, користуватися м'ятною жувальною гумкою.

➤ Кинути палити, тому що сигарети можуть посилювати металевий смак.

Крім того, існують препарати, які  здатні покращити смак після розвитку паросмії (перекручування запаху), операції на вусі або при проходженні променевої терапії або хімієтерапії. Серед найбільш доступних – вітамін D та цинк. Як показали дослідження, ці мікроелементи можуть допомогти запобігти спотворенню смаку у людей. 

Однак, якщо не зважаючи на всі зусилля, у роті спостерігається виразний присмак металу, варто звернутися за спеціалізованою лікувальною допомогою.

Спотворення смаку може бути не тільки психологічною проблемою, а також симптомом серйозного захворювання. Смак необхідний для визначення зіпсованих продуктів. Він також допомагає людині відчувати ситість після їди.

Крім того, смакові відхилення можуть призвести до втрати апетиту, зміни ваги (у більшу або меншу сторону), депресії. Тим, хто повинен дотримуватися певної дієти, наприклад, людям з діабетом, це може утруднити вживання необхідних продуктів. Тому при стійкій парагевзії необхідно звернутися до лікаря. Для точного визначення причини та ступеня порушення смаку може бути призначене візуалізаційне дослідження носових пазух та смаковий тест, а потім знадобиться консультація вужчого спеціаліста: отоларинголога, стоматолога, гастроентеролога або онколога.