Корисні властивості перстача білого ( Лапчатка біла)

Для нормальної роботи щитовидної залозі найбільше потрібні достатні дози йоду. Перстач (рос. Лапчатка белая ) білий містить у своєму складі як аніон йодистої кислоти, так і елементарний йод. У великій кількості він також містить мінеральні елементи: Se, Co, Fe, Mn, Zn, Cu, Si, Al. Найбільше їх накопичується саме у підземній частині рослини. Такими речовинами є флавоноїди, здатні регулювати проникність і еластичність стінок кровоносних судин, фенолкарбонові кислоти, які зменшують вірогідність мутації в організмі, і сапоніни, які відомі своєю кардіопротекторною та нейротропною дією.

Проведення численних досліджень вказало на те, що патологія щитовидної залози, викликана дефіцитом йоду, посилюється дефіцитом інших есенціальних мікроелементів. Одним з таких мікроелементів, який грає значну роль в функціонуванні щитовидної залози, є селен. Серед інших мікроелементів які покращують роботу щитовидки: залізо та цинк.

Щодо кількості селену в перстачі, то вона дуже залежить від ареолу його культивування. Найбільша кількість мікроелементу 0,2 мг на 1 кг рослинної сировини, накопичується при зростанні рослині в лісовому піщаному ґрунті. Для порівняння, при вирощуванні перстачу на чорноземі, він накопичує всього 0,08 мг на 1 кг рослинної сировини. При повторному цвітінні протягом одного вегетаційного періоду рівень накопичення селену в рослинні стає нижчим, а в кінці свого циклу вегетації перстач втрачає до 50% селену.

Серед його позитивних властивостей стійкий антибактеріальний ефект. Рослинні компоненти перстачу сприяють зменшенню кількості вузлових утворень, а також стимулюють розсмоктуванню м'яких пухлин. Завдяки стійкій антиоксидантній дії рослинний екстракт також покращує структуру волосся і нігтів. В давні часи відвар з коріння перстачу використовували при цинготних станах. Доведена його ефективність при проблемах зі шлунком, в тому числі він сприяє зупиненню діареї. Рослинні флавоноїди зменшують кольки, дають м’який в'яжучий і гемостатичний засіб. Цікавий факт: при прийманні орально витягу з надземної частини рослини відбувається стимулювання центральної нервової системи, а витяг з підземної - підсилює діурез (на 28%).

Важливого значення набуває використання перстачу білого в зонах з особливим соціально-економічним статусом ( «чорнобильська» і подібних) з метою виведення з організму радіонуклідів, а також в регіонах з йодною недостатністю. Полісся ще з 14 століття лікувало захворювання щитовидної залози за допомогою листя і коріння перстачу, який часто вживали у вигляді відвару. Завдяки цьому на Поліссі практично не було такого явища як ендемічний зоб, в той час як в районі Прип'яті та Чорнобиля він був досить поширеним. Клінічно встановлено, що флавоноїдні компоненти отримані з перстачу дають хороші результати при корекції гіперфункції щитовидної залози, які часто супроводжуються порушеннями роботи вегетативної нервової системи. Найкращий результат можна отримати при спільному використанні коріння перстачу білого, копійочника європейського і родіоли холодної.

Всі ці рослини мають свій вплив на ендокринні залози, доповнюючи та посилюючи одна одну. Вони допомагають протіканню гормональних та обмінних процесів, в комплексі мають більш ефективний вплив на щитовидну залозу. В результаті клінічних випробувань, крім встановлення високого лікувального ефекту, дослідники виявили, що при проведенні лікування необхідно стежити за станом серця. Так при різко вираженій тахікардії, яка спостерігається іноді на початку лікування у хворих з супутніми зобу захворюваннями печінки або в клімактеричний період, дози препарату перстачу білого слід знизити до мінімуму. Терапевтичний ефект при цьому не знижується, або проявляється пізніше, ніж при прийомі великих доз.

Важливе значення для функціонування щитовидної залози має саме парний прийом йоду та селену. Доведено, що коли йод виступає будівельним матеріалом для ключових гормонів щитовидної залози, селен забезпечує їх активацію. Так, при достатній кількості йоду, в організмі активно виробляються гормони трийодтиронін (Т3) і тетрайодтиронін (Т4). Але при наявності дефіциту інших мікроелементів, в тому числі заліза і цинку, у пацієнтів все одно спостерігався дисбаланс в гормональній панелі. Загалом селен корисний і для нашого імунітету, він є природним антиоксидантом, який запобігає окисному стресу.  

Більшість проблем з щитовидкою виникають саме через недостане споживання йоду на протязі життя людини. Йододифіцит провокує розвиток проліферативних і гіперпластичних процесів в клітинах щитовидної залози, через що виникає дифузний нетоксичний зоб, вузловий зоб, токсична аденома, рак, тощо. Високий ризик розвитку автоімунних процесів може бути викликаний браком селену в організмі, але при поновленні його запасів стан організму покращується. Дефіцит Fe (заліза) провокує різке зниження загального рівня Т3 більше ніж на 40%, загального рівня Т4 майже вдвічі. Тому людям з анемією краще пильно слідкувати за станом своєї щитовидної залози. Цинк впливає на метаболізм, входить до складу більшості білків і молекул нашого тіла. Його недостача викликає зниження функції щитовидки, що веде до зменшення кількості Т3 в організмі.

З цього можна зробити висновок, що дефіцит селену, цинку і заліза може посилювати йод-дефіцитні процеси в організмі. Вчасне споживання цих мікроелементів в потрібній кількості є дуже важливим аспектом профілактики і лікування захворювань щитовидної залози. Перстач білий містить в собі всі ці мікроелементи, що робить його корисним для комплексної підтримки організму. Ця рослина впливає на всі ланки патогенезу будь-якого патологічного стану, який може розвиватися в щитовидній залозі.

Офіційна медицина для лікування захворювань щитовидної залози застосовує головним чином препарати тиреоїдних гормонів, антитиреоїдні засоби, а також препарати, що містять йод. Однак всі вони мають ряд побічних ефектів. Найчастіше ці препарати протипоказані при вагітності, захворюваннях нирок, алергічних захворюваннях, новоутвореннях щитовидної залози. Найбільш поширеним також залишається оперативний метод лікування, який часто супроводжується ускладненнями, що дають близько 10% інвалідності, прирікають на довічну замісну гормонотерапію, стимулюють розвиток стану гіпотиреозу, а також високий ризик пошкодження щитовидної залози при проведенні операції. Все це досі змушує лікарів шукати альтернативні способи лікування хворих.

Результати клінічних досліджень свідчать, що екстрактивні речовини з Potentilla alba L. є ефективним засобом лікування хворих на тиреотоксикоз. Лікування добре переноситься при тривалому застосуванні (два-три місяці) і не викликає побічних ефектів. Під впливом цього лікарського засобу зникають навіть такі стійкі симптоми тиреотоксикозу, як екзофтальм, різке збільшення розмірів щитовидної залози, тремор пальців рук. Можна сподіватися що подальше вивчення мінерального складу, біологічно активних і супутніх речовин, фітотерапевтичних ефектів перстачу дозволить точніше оцінити перспективи використання цієї культури як нового виду лікарської рослинної сировини. Але вже зараз можна сказати, що перстач білий можна використовувати як одне з нетрадиційних джерел лікування і профілактики захворювань щитовидної залози.