Нетримання сечі у жінок: що потрібно знати?

Коли людина не може контролювати свою здатність мочитися й сеча виходить сама по собі, кажуть, що у неї нетримання сечі (енурез чи інкотиненція медичною мовою). Цей стан також називають "негерметичним сечовим міхуром".

Лікарі ділять неконтрольоване сечовипускання на два види: хибне та щире.

До першої групи належать патології, пов'язані з вродженими або набутими дефектами органів сечовидільної системи: екстрофія сечового міхура, епіспадія уретри, сечовий свищ після травми тощо. Другий варіант розвивається за відсутності даних патологій.

Виділяють такі типи нетримання сечі:

• Стресовий. Сеча виділяється раптово, коли людина кашляє, чхає, напружується, нахиляється, піднімає предмет або сміється.
• Імперативний (ургентний). Відбувається в результаті нездатності затримати сечовипускання, незважаючи на позив.
• Пародоксальний. Виникає, коли в сечовому міхурі накопичується більше сечі, ніж може вмістити.
• Функціональний. Виявляється у людей, які страждають на імперативне нетримання сечі, але не можуть сходити в туалет через такі стани, як недоумство, інсульт або нерухомість.
• Змішаний. Являє собою комбінацію всіх чотирьох типів. Найчастіше це змішані імперативні позиви та стресове нетримання сечі.

Погане утримання сечі може бути тимчасовим (наприклад, на тлі інфекції, алкогольного сп'яніння, прийому певних ліків) або незмінним.

Жіноча сечостатева система побудована трохи інакше, ніж чоловіча, тому "слабка стать" частіше зустрічається з такою проблемою як непродуктивне сечовипускання. 

Промежина або «тазове дно», є ромбовидним набором м'язів, які служать для утримання органів живота на кшталт гамака. Вона розташована між лобком та сідницями, за черевним пресом. Промежина відповідає за закриття сечового міхура: утримання від сечовипускання саме відбувається, якщо вона стискається. З іншого боку, якщо промежина недостатньо тонізована та розслаблена, вона більше не може виконувати свою роль «сечового замку», від чого й можуть виникнути підтікання. Саме відсутність тонусу промежини призводить до нетримання сечі при напрузі.

Негерметичності сечового міхура при імперативних позивах сприяє його старіння. Він поступово починає працювати зі збоями, а слабкість промежини призводить до нетримання сечі при напрузі.

Сечонетримання –  вікове явище, що часто супроводжується менопаузою. Воно пов'язане зі втратою естрогену, що веде до зниження вироблення колагену в тазових зв'язках та послаблення підтримки м'язів тазу. Гормональні зміни, що відбуваються після 40-50 років, сприяють розслабленню м'язів промежини. Повторні пологи, особливо якщо вони були травматичними (великий плід, використання щипців тощо), сильно навантажують м'язи промежини та можуть їх послабити. Вага дитини під час вагітності також чинить сильний тиск на сечовий міхур і тазове дно.

«Витоки» можуть виникати у жінок не тільки в період менопаузи або у певному віці, але навіть у дівчат. Згідно з опитуванням, проведеним у жовтні 2019 року брендом продуктів від підтікань Always Discreet, було встановлено, що з 1000 французьких жинок 20% у віці до 30 років вже стикалися з витіканням сечі, 28% у віці від 35 до та 49 років та 35% 50 років.

Різні фактори можуть збільшити ризик сечонетримання у жінок при напрузі, у тому числі: вагінальні, тривалі та важкі пологи, що передують операції на органах малого тазу, надмірна вага або ожиріння, куріння, а також сімейна історія інкотіненції.

Чхання, кашель, фізичні навантаження підвищують тиск у черевній порожнині та сечовому міхурі, будучи причиною раптового виділення сечі. Також деякі спортивні тренування можуть створювати надлишковий тиск в області тазу та черевної порожнини, що сприяє її нетриманню.

Функціональний тип мимовільного сечовипускання часто вражає жінок із слабкою мускулатурою сечового міхура. Сеча накопичується в цьому органі доти, доки він не стає повністю та надмірно розтягнутим, дозволяючи урині витікати.

Гіперактивний сечовий міхур може призвести до імперативного нетримання сечі. Цей стан викликає невідкладні позиви до сечовипускання через м'язові спазми сечового міхура. Даний тип нетримання сечі частіше зустрічається у літніх людей та зазвичай відбувається вночі. Запустити проточну воду або відкрити двері, щоб зайти додому — все це жести, які можуть викликати невідкладне бажання помочитися.

Причиною інкотиненції пародоксального типу у літніх жінок є також переповнення та перерозтягнення сечового міхура внаслідок тривалої перешкоди до відтоку сечі, оскільки м'язи, що його підтримують, мають тенденцію розслаблятися з віком, утрудняючи накопичення сечі.

Серед інших причин нетримання сечі можно виділити: тяжкі запори, депресію, діабетичну невропатію, розсіяний склероз, діабет та труднощі з рухливістю.

Характерними симптомами інкотиненції у жінок є мимовільна втрата сечі або її підтікання. Найчастіше вона виникає під час кашлю, сміху, перенесення чогось важкого та може бути усвідомленою та неусвідомленою. Жінка не може тримати сечовипускання та зазвичай не встигає «добігти» до туалету. Іншою ознакою енурезу є неприємні запахи.

Наслідками відсутності адекватного лікування або неправильного догляду при сечонетриманні у жінок можуть бути висипання, запалення та інші проблеми зі шкірою, а також інфекції сечовивідних шляхів. У деяких важких випадках затримка сечі потребує невідкладної медичної допомоги.

Огляд лікарем є першим кроком у діагностиці неконтрольованого сечовипускання. Лікар проведе медичний огляд та призначить лабораторні аналізи. Він також поставить питання, щоб визначити, чи виникає нетримання вночі, вдень або в ранковий час, скільки сечі витікає та які тригери. Важливою буде інформація про ліки, бажано вести «щоденник сечовипускання» (із зазначенням кількості споживаної рідини та об'єму, що виходить). 

Тести на витік сечі включають кашель й нахили. Вони допоможуть діагностувати нетримання сечі при напрузі. Необхідні також випробування на ступінь випорожнення сечового міхура. У деяких випадках може знадобитися й ширше обстеження, наприклад, аналіз сечі та крові, щоб визначити, чи можуть такі стани, як діабет або інфекція, викликати витікання сечі. Також може бути проведений тазовий та/або ректальний огляд.

Сьогодні нетримання сечі успішно лікується у більшості пацієнтів. Якщо проблема викликана ліками (наприклад, діуретиками, деякими антидепресантами) або захворюванням (діабетом, атрофічним вагінітом тощо), можна припинити прийом препаратів або замінити його іншим.

Людям з деменцією чи хворобою Альцгеймера не завжди легко вилікувати нетримання сечі. У таких випадках іноді допомагає носіння відповідної спідньої білизни, використання підкладних суден або сечових катетерів.

Медикаментозні методи

У лікуванні використовуються препарати, які запобігають скороченню сечового міхура, а також допомагають збільшити його ємність. Категорично не рекомендується самолікування безрецептурними препаратами. Якщо у вас є симптоми нетримання сечі, краще проконсультуватися з лікарем для вибору правильного метода терапії.

Для лікування сечонетримання у жінок використовуються такі засоби:

• спазмолітики (оксибутинін, толтеродин, соліфенацин, троспіум) - допомагають збільшити ємність сечового міхура та зменшити його спазми, тим самим затримуючи позиви до сечовипускання;
• альфа-блокатори (теразозин, тамсулозин) - можуть використовуватися для полегшення відтоку сечі;
• мирабегрон для розслаблення гладкої мускулатури сечового міхура;
• ботокс для лікування імперативного нетримання; 
• препарти органічної медицини, що нормалізують роботу сечостатевої системи;
• народні засоби, що традиційно використовуються при енурезі (чаї, настої та відвари лікарських рослин).
  

Однією з ефективних дієтичних добавок, спрямованих на підтримку сечового міхура, є Фемофіт Go Less вітчизняного виробника Organic Herbs. Даний препарат рекомендований при мимовільному сечовипусканні, підвищеній активності сечового міхура та епізодичному підтіканні сечі.

У складі Фемофіт Go Less унікальна запатентована суміш, що включає екстракти золототисячника, журавлини, червоної щітки, гарбузового насіння та соєвих ембріонів, а також вітамін В6, цитрати магнію, калію, натрію. Прийом добавки сприяє нормалізації роботи сечового міхура та зменшенню позивів неконтрольованого сечовипускання, скорочуючи кількість нічних «походів» у туалет та значно покращуючи якість життя жінки.

Фемофіт Go -Less №2 капсули №60

650 грн.

Купити

Інші популярні дієтичні добавки для покращення роботи сечовивідної системи у Фітомаркеті:

✓ Підтримка сечового міхура Go Less 60 капсул ТМ Кантрі Лайф / Country Life

✓ Urinary Tract Support Targeted Choice Комплекс для сечовивідних шляхів 30 капсул

✓ Orthomol Pro Cran Plus (для профілактики сечовивідних шляхів)

Немедикаментозні методи

Крім ліків та дієтичних добавок для лікування та профілактики мимовільного сечовипускання лікарі рекомендують такі немедикаментозні методи:

➦ Вправи для м'язів тазового дна або вправи Кегеля. Вони чудово допомагають при імперативному типі нетримання сечі, а також при напрузі. Ці вправи націлені на тренування м'язів тазового дна. Шляхом скорочення та розслаблення м'язів, що підтримують сечовий міхур, відбувається звуження отвору сечового міхура. Для отримання суттєвих результатів вправи Кегеля повинні виконуватись регулярно протягом 6-8 тижнів.

➦ Режим сечовипускання або тренування поведінки. Це лікування може бути корисним людям, які страждають від стресу або імперативного нетримання сечі. Навчання полягає в тому, щоб навчитися стримувати сечовипускання протягом тривалого часу перед сечовипусканням, мочитися через рівні проміжки часу та чинити опір позивам до сечовипускання. Програма тренувань може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Після її закінчення приблизно 75% людей повідомляють про явне поліпшення стану.

➦ Зниження ваги. Надмірна вага або ожиріння, що створюють додатковий тиск на живіт, можуть викликати нетримання сечі або посилити його. У нашому Фітоблозі можна ознайомитися з різними програмами схуднення (кето-дієта, інтервальне голодування, дієта 6 пелюсток, середземноморська дієта та інші), які допоможуть знизити вагу та зменшити частоту підтікань сечового міхура. Профілактика запорів за допомогою дієти з високим вмістом клітковини також може допомогти у лікуванні цих симптомів.

➦ Поєднання вправ Кегеля та програми поведінкового тренінгу. Два методи лікування іноді пов'язані біологічним зворотним зв'язком. Таке лікування вимагає твердої рішучості та справжньої прихильності, але результат часто того вартий.

Існують й інші варіанти немедикаментозного лікування нетримання сечі, включаючи песарії, катетеризацію та електростимуляцію.

Практичні поради щодо щоденного лікування нетримання сечі:

➤ Уникайте продуктів та напоїв, які посилюють потребу в сечовипусканні або можуть дратувати сечовий міхур (наприклад, кава, чай та алкоголь).

➤ Кидайте палити або скоротити кількість сигарет, оскільки це може посилити нетримання сечі або збільшити ризик його розвитку.

➤ Зменште фізичні навантаження, особливо якщо у вас нетримання сечі при напрузі, доки ваші симптоми не покращаться.

➤ Дотримуйтесь режиму випорожнення сечового міхура вдень на додаток до обов'язкового вечірнього ритуалу.

➤ Пити потрібно в невеликих кількостях протягом дня, але обмежити споживання рідини за дві-три години до сну.

➤ Під час сечовипускання обов'язково повністю випорожнюйте сечовий міхур і робіть додатковий поштовх, щоб вивести останні краплі сечі.

Перш ніж почати використовувати прокладки або підгузки для дорослих, обговоріть це зі своїм лікарем, щоб переконатися, що ви отримуєте належне лікування.

У людей з деменцією чи хворобою Альцгеймера вилікувати нетримання сечі досить складно. У таких випадках іноді допомагає носіння відповідної спідньої білизни або використання підкладних суден або сечових катетерів для відведення сечі.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте або напишіть відгук.