Оман високий - що це та яка його користь?

Замовити вітаміни

Відмова від відповідальності

Сайт не дає ніяких заяв або гарантій, прямих або непрямих, відносно повноти, точності, достовірності або відповідності вмісту даного блогу для будь-якої конкретної мети. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем про будь-яких медичних й пов'язаних зі здоров'ям діагнозах і методах лікування. Інформація на цьому блозі не повинна розглядатися як заміна консультації з лікарем.

Оман високий - що це та яка його користь?

Зміст:

➦ Що таке оман високий

➦ Корисні властивості оману

➦ Застосування в народній медицині

➦ Як приймати оман?

➦ Можлива шкода та протипоказання

Відомий своїми корисними властивостями, оман високий застосовувався як лікувальний засіб ще Гіппократом та Авіценною. З часів середньовіччя він був частиною цілющих монастирських садів. Сьогодні цю рослину промислово вирощують на полях і широко використовують як у терапевтичних, так і в кулінарних цілях.


Що таке оман високий

Що таке оман

Оман високий (лат. Ínula helenium) - багаторічна трав'яниста рослина роду Оман сімейства Айстрові, прийшла до нас з Азії. У народі його називають також оман правдивий, оман справедливий, місцеві назви - дивосил, оленина трава, дикий соняшник, дев'ятисил.

Існує близько сотні видів оману, основні з яких багаторічники. Дворічна та однорічна рослина зазвичай росте по узліссях лісів, канав і по краях прохолодних доріг у регіонах з помірним кліматом в Африці, Європі та Азії. Для нього характерне велике, шорстке, овальне листя з бархатисто-сірявою нижньою стороною та стебла висотою до 2 м, жовті суцвіття-кошики нагадують квіти кульбаби й можуть досягати 6-8 см в діаметрі.

Кореневища та коріння оману мають дуже багатий активний склад (понад 20 виділених компонентів), серед яких до 45% інуліну, до 4,5% ефірної олії, полісахариди, гіркі речовини, сапоніни, смоли, алкалоїди, камедь. Трава оману містить флавоноїди, дубильні речовини, лактони, аскорбінову та інші кислоти (фумарову, оцтову, пропіонову), вітамін Е. У насінні знаходиться понад 20% жирної олії. Такий багатий склад забезпечує різноманітні фармакологічні властивості рослини.

Корисні властивості оману

Корисні властивості оману

Клінічних доказів ефективності оману від багатьох хвороб існує не так багато, проте люди історично використовували його в лікуванні захворювань дихальних шляхів (туберкульоз легень, бронхіальна астма, кашель, трахеїт, бронхіт та ін.), дерматозів, пролежнів, виразок, сверблячки, а також при нефриті (запалення нирок), відсутності менструацій, білях та інших гінекологічних проблемах, подагрі, кишкових паразитах та від діареї.

Сучасні наукові дослідження підтвердили, що екстракти дивосилу надають тонізаційний, емменагогічний (у гінекології), сечогінний та жовчогінний ефекти, а також відхаркувальну дію, тобто мають терапевтичний потенціал, який може мати застосування в медицині.

Виявляє протизапальні та антиоксидантні властивості 

Науковий огляд, що зібрав понад 120 досліджень, показав, що оман має високу антиоксидантну активність і протизапальні властивості, зумовлені наявністю речовини алантолактон у складі. Встановлено, що він може мати потужну антиоксидантну, протизапальну, протиракову та антимікробну дію, а також потенційно корисний для здоров'я органів дихання. Цим пояснюється його ефективність проти деяких запальних захворювань, включаючи рак, порушення функції мозку та діабет.

Може покращити здоров'я дихальних шляхів

Корінь оману має давню історію використання в народній медицині для лікування респіраторних захворювань. Він лікує риніт, бронхіт та інфекції горла, а також ефективний при гострому кашлі. Одне з досліджень продемонструвало, що алантолактон, виділений з рослини, здатний пригнічувати запалення дихальних шляхів, що виникає внаслідок дії сигаретного диму.

Таким чином, оман може потенційно застосовуватися в терапії хронічної обструктивної хвороби легень та хронічного запального захворювання легень на тлі куріння. Інше дослідження стосувалося речовини елекампан, виділеного з дивосилу. Була відкрита його здатність уповільнювати активність лейкоцитів та зменшувати запалення при респіраторних захворюваннях. Однак потрібні додаткові якісні дослідження про вплив кореня оману на респіраторне здоров'я людини.

Може мати антимікробні властивості

Дослідники також вивчили екстракти кореня оману на предмет їх потенційної антибактеріальної та протигрибкової активності. Була встановлена ефективність рослини проти бактерій стафілококу та мікобактерій туберкульозу. Крім того, він здатний також пригнічувати Candida – вид дріжджів, що спричиняють грибкові інфекції.

Може мати протиракові властивості

В одному з досліджень у пробірці вивчалася протиракова активність оману. Досліди показали, що його екстракт може бути токсичним для одних ракових клітин і чинити значну протипухлинну дію на інші. Зокрема, сполука ізоалантолактон, виділена з оману, мала потенційний протипухлинний ефект проти клітин раку головного мозку та підшлункової залози.

Інше дослідження продемонструвало вбивчий вплив ізольованої сполуки оману — сесквітерпеноїду евдесмана — на клітини лейкемії. Вчені також спостерігали здатність сесквітерпенових лактонів інгібувати певні шляхи, що беруть участь в активації ракових клітин молочної залози.

Може допомогти в травленні

У складі оману міститься до 45% інуліну – природного пребіотика, який стимулює зростання корисних мікробів кишкової мікрофлори. Даний полісахарид є різновидом харчових волокон, які регулюють обмінні процеси та травлення. При попаданні в просвіт кишківника вони збільшуються в обсязі, формують м'який стілець і мають послаблювальну дію. Таким чином ця рослина особливо корисна для людей, які страждають на закрепи, оскільки вона м'яко та ефективно допомагає у відходженні стільця.

Оман збуджує апетит і покращує травлення, при цьому знижує потяг до солодкого й стимулює загальний обмін речовин. Завдяки інуліну у високій концентрації у складі, він допомагає при цукровому діабеті. За допомогою водних екстрактів кореня рослини знижують кислотність шлунка, відновлюють його нормальну секрецію. Препарати оману посилюють утворення та виділення жовчі, нормалізує перистальтику, надаючи протизапальну та антисептичну дію.

Застосування у народній медицині

Застосування в народній медицині

Протягом століть травники широко використовували терапевтичну дію оману в розв'язанні багатьох проблем зі здоров'ям. Недарма інші назви рослини говорять про його силу (тобто ефект) для здоров'я. У народних методах лікування застосовують кореневища та коріння оману, які збирають пізно восени після дозрівання плодів, до заморозків або навесні до відростання (квітень - травень).

У фітотерапії він показаний при загальній втомі, а також як:

➤ респіраторний спазмолітик

➤ аль-дегельмінт для знищення та вигнання гельмінтів або кишкових паразитів

➤ стимулятор менструації для стимуляції кровотоку в матці та тазовій ділянці

➤ противірусне, щоб уповільнити або зупинити вірусну інфекцію

➤ жовчогінне для полегшення жовчовиділення

➤ протигрибкове для лікування грибкових інфекцій

➤ протираковий та потогінний засіб.

Народні цілителі рекомендують оман для чоловіків у профілактиці та лікуванні урологічних захворювань та проблем із простатою. Крім того, вважається, що він посилює потенцію, активність та швидкість руху сперматозоїдів, покращує якість сперми в цілому.

У давнину корінь оману застосовували для усунення маткових болів, вирівнювання менструального циклу, усунення запальних процесів у гінекології та сечовій системі. У корені рослини багато вітаміну Е, дуже важливого для жінок.

Ванни та відвари оману використовують для догляду за шкірою та волоссям. Завдяки бактерицидним властивостям він чудово очищує пори, усуває запалення на шкірі, допомагає від прищів, загоює рани та покращує структуру епідермісу.

Як приймати оман?

Лікувальні властивості оману дозволяють застосовувати його як ефективний сечогінний та жовчогінний засіб, а також відхаркувальний при лікуванні захворювань дихальних шляхів. Засоби на його основі призначають при грипі, ГРЗ та лихоманці. За допомогою водних екстрактів рослини можна знизити кислотність шлунка та відновити його нормальну секрецію.

В корені оману міститься інулін у високій концентрації, тому він може використовуватися при цукровому діабеті. Відвари та витяжки з кореневища є відмінним засобом для боротьби з лупою та зміцнення волосся.

Дев'ятисил 50 г

Настій для покращення травлення

1 чайну ложку сухого кореня рослини залити склянкою охолодженої кип'яченої води. Настоювати протягом 8 годин, потім процідити. Застосовувати по 1/4 склянки за 15 хвилин до їди 4 рази на добу.

Відвар при респіраторних патологіях

1 столову ложку сухої сировини залити 1 склянкою окропу, приготувати водяну баню та варити на повільному вогні не менше 10 хвилин, потім залишити остигати на 2 години.

Застосовувати залежно від патології, у дозах, визначених лікарем.

Чай для імунітету, поліпшення травлення та чистої шкіри

1 столову ложку коренів оману, заварити 200 мл гарячої кип'яченої води, настоювати 30 хвилин, пити в теплому вигляді по ½ склянки 2-3 рази на добу за 1 годину до їди.

Періодичний прийом чаю з коренем оману допомагає при головному та суглобовому болю, є профілактикою захворювань шкіри, усуває вугровий висип, має тонізаційний ефект.

Можлива шкода та протипоказання

При пероральному прийомі в більшості стандартних доз корінь дивосил вважається загалом безпечним для більшості людей. Проте є деякі побоювання, що трави з роду Оман можуть впливати на кров'яний тиск і рівень цукру в крові. Це може бути проблемою для людей з діабетом або для тих, хто приймає ліки для зниження артеріального тиску.

Один огляд показав, що сполуки сесквітерпенового лактону в корені оману можуть викликати системну алергічну реакцію у людей з чутливістю до рослин сімейства складноцвітих (айстрових). Деякі неофіційні джерела стверджують, що люди не повинні використовувати корінь оману разом зі снодійними через потенційні взаємодії.

Народна медицина забороняє оман при вагітності в будь-якому триместрі. Корінь рослини містить цілу низку фітогормональних засобів, які здатні надавати абортивну дію. Тому проводити самостійне лікування оманом при затримці менструального циклу можна тільки за згодою лікаря. У зв'язку з відсутністю достатніх досліджень з безпеки, його не можна приймати також жінкам, що годують.

Якщо Вас зацікавила тема цієї статті, висловіть свою думку, запитайте чи напишіть відгук.

Відповідаємо на запитання у коментарях

Обговорення


Новий коментар

Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре