Ресвератрол – де міститься та яка користь для здоров'я?

Згідно з науковим визначенням, ресвератрол - це поліфенол з хімічною формулою C14H12O3, що належить до класу стильбенів. Його молекула може бути представлена у двох формах: цис-ресвератролу та транс-ресвератролу. Остання - найбільш поширена та активна форма в природі.

Вперше resveratrol був знайдений у 1939 році японським дослідником Мітіо Такаока. Йому вдалося виявит поліфенол з білого вератруму (чемериця біла, морозник, Veratrum album L. var grandiflorum), звідси й назва - ресвератрол. Пізніше, у 1960-х роках, цю сполуку знайшли в японському гірнякe (Fallopia japonica) - рослині, що використовується в традиційній азійській медицині для боротьби з різними патологіями, включаючи запальні та серцево-судинні захворювання.

Завдяки французькому парадоксу про ресвератрол заговорили в Європі. Хоча французька кухня відома високим вмістом жирів, у французів менше проблем із серцево-судинною системою, ніж у їхніх сусідів по Ла-Маншу. Французькі вчені Серж Рено та Де Лоргеріл першими пов'язали регулярне та помірне споживання вина з потенційною користю для здоров'я. Після деяких досліджень цей феномен пояснили ресвератролом - активним інгредієнтом з кардіо захисним та протизапальним ефектом, що міститься у великих кількостях у шкірці та кісточках винограду.

Рослинний поліфенол-антиоксидант ресвератрол міститься в багатьох продуктах, таких як какао-боби, журавлина, чорниця, ожина, арахіс, ревінь і особливо в червоному винограді та його похідних. Загалом майже 72 види рослин природно містять ресвератрол.

1. Червоне вино

Кращим джерелом ресвератролу, безперечно, є виноград та його похідні. Його вміст у червоному вині може змінюватись від 0,2 мг до 2 мг на склянку. Причому кількість безпосередньо залежить від тривалості мацерації вина, що пояснює, чому білі та рожеві сорти менш багаті на них, ніж червоні. Найвища концентрація поліфенолу встановлена у складі винограду сорту Піно Нуар.

2. Арахіс

Арахіс містить від 0,32 мг до 1,28 мг ресвератролу на чашку. Крім того, він є гарним джерелом рослинного білка та корисних для серця жирів. Арахіс можна їсти окремо або змішувати з іншими продуктами. Однак, потрібно мати на увазі, що після смаження земляний горіх втрачає більшу частину свого ресвератролу.

3. Виноград

Не дивно, що виноград знаходиться в цьому списку, адже вино - це виноградний сік, що просто перебродив. Весь плід містить від 0,24 до 1,25 мг ресвератролу на чашку. У складі шкірки та кісточок червоного винограду він присутній у найбільшій концентрації. Вміст цього поліфенолу залежить від сорту винограду, регіону проростання, паразитів чи грибків. Для порівняння: у той час, як у смородині його концентрація становить лише 1,9 мг/кг, виноград Thompson Seedless містить майже 500 мг/кг. З огляду на те, що виноград є також чудовим джерелом калію та клітковини, його варто регулярно включати до свого раціону.

4. Ягоди

Чорниця та журавлина – найкращі джерела ресвератролу серед ягід. Так, в журавлинному соку його міститься 0,27 мг/кг. Ці ягоди корисні й самі по собі, тому що є добрими джерелами вітаміну С, біофлавоноїдів та клітковини.

5. Шоколад

У какао-бобах і, отже, у темному шоколаді міститься 0,4 мг/кг ресвератролу. До того ж шоколад нам потрібен для психічного здоров'я, сну, гарного настрою, оскільки він є чудовим джерелом магнію та триптофану. Однак, не варто захоплюватися цими корисними ласощами, щоб не мати проблем із зайвою вагою, діабетом тощо.

Таким чином, перелічені вище продукти рекомендовані як частина здорової та збалансованої дієти не тільки через ресвератрол у складі, а також як джерела інших корисних фітонутрієнтів.

Ресвератрол має широкий спектр біологічних властивостей, серед яких антиоксидантна, кардіопротекторна, нейропротекторна, протизапальна та протиракова активність, а також антивіковий ефект.

Вчені зазначають, що ресвератрол активує сиртуїни — ферменти, які відіграють роль в експресії генів, обміні речовин та старінні. Він є супер джерелом катехінів – потужних протизапальних сполук, пов'язаних із довголіттям. Отримання більшої кількості ресвератролу в раціоні може допомогти зберегти здоров'я та сприяти якісному старінню.

Саме захисна дія ресвератролу на серцево-судинну систему є причиною знаменитого французького парадокса. Цей визнаний антиоксидант та протизапальний поліфенол модулює функцію судинних клітин, інгібує окислення ЛПНЩ, пригнічує агрегацію тромбоцитів та зменшує пошкодження міокарда під час ішемії-реперфузії.

Італійське дослідження, проведене у 2004 році, кваліфікує ресвератрол як «дуже багатообіцяльний кардіо захисний засіб». Ресвератрол показав позитивний ефект при серцевій недостатності, покращуючи функцію лівого шлуночка, зменшуючи гіпертрофію серця, скорочувальну дисфункцію та ремоделювання, інтерстиціальний фіброз та рівень BNP у плазмі.

Деякі молекулярні механізми дії ресвератролу включають інгібування прогіпертрофічних сигнальних молекул, покращення обробки міокарда Ca2+, фосфорилювання шляхів виживання (Akt-1, GSK-3β) та передачі сигналів стресу (MKP-1), а також зниження окислювального стресу та запалення (iNOS).

Таким чином, лікування ресвератролом може покращити серцево-судинну функцію шляхом зменшення ішемічно-реперфузійного пошкодження міокарда, вазодилатації та атеросклерозу. Навпаки, у фізіологічних концентраціях ресвератрол викликає вазодилатацію і, отже, знижує ризик гіпертонії та серцево-судинних захворювань. В цілому серцево-судинний захисний ефект ресвератролу пов'язаний з декількома молекулярними мішенями та може бути корисним для розробки нової терапії атеросклерозу, метаболічного синдрому, ішемії/реперфузії та серцевої недостатності.

Ресвератрол має багато біологічних властивостей, але його головна цінність - антиоксидантна. Він здатний активно боротися із накопиченням окислювачів, шкідливих для виживання клітин. Ця дія надає ресвератролу захисні ефекти та антивіковий потенціал. Регулярне вживання ресвератролу допомагає захистити організм і запобігти передчасному старінню.

Численні дослідження ясно продемонстрували, що похідні ресвератролу можуть бути потенційними антиоксидантами в харчових продуктах та біологічних системах. Антиоксидантна активність ресвератролу залежить від розташування функціональних груп у ядерній структурі. Таким чином, конфігурація, заміщення та загальна кількість гідроксильних груп істотно впливають на кілька механізмів антиоксидантної активності, таких як здатність поглинати радикали та хелатувати іони металів.

Антиоксидантні властивості ресвератролу були успішно використані для захисту клітин від окислювального стресу, викликаного перекисом водню, де попередня обробка ресвератролом сприяла виживанню клітин та захисту від загибелі клітин, викликаних УФ-опроміненням. Клітинний захист ресвератролом може бути досягнутий, завдяки його здатності діяти як прямий антиоксидант і непрямий індуктор клітинної антиоксидантної системи за допомогою модуляції декількох антиоксидантних клітинних шляхів, тим самим врівноважуючи окислювально-відновний статус клітин.

Ресвератрол здатний інгібувати синтез ліпідів в організмі та поглинання жирних кислот тканинами. Вчені кафедри біохімії тварин Познанського університету (Польща) встановили, що у ссавців цей поліфенол активує ген SIRT 1, який впливає на швидкість метаболічних реакцій та ліпідний обмін. Учасники контрольної групи харчувалися калорійною їжею із добавками ресвератролу. По закінченню експерименту 80% піддослідних не тільки не погладшали, але й знизили індекс маси тіла. Було встановлено, що ресвератрол допомагає впоратися навіть із вісцеральним жиром. Попередні досліди на гризунах, які провели американські вчені (університет Вашингтон), встановили, що під впливом поліфенолу червоного вина кількість вісцерального жиру у мишей знизилася на 40%.

Його також можна використовувати для мінімізації або запобігання окисленню ліпідів у фармацевтичних продуктах, уповільнення утворення токсичних продуктів окислення, а також підтримки якості поживних речовин і продовження терміну придатності фармацевтичних препаратів.

Наразі широко вивчається нейропротекторний потенціал ресвератролу та його переваги у запобіганні або боротьбі з розладами нервової сфери. Встановлено, що ця речовина забезпечує кілька нейропротекторних функцій при різних нейродегенеративних порушеннях, таких як хвороби Альцгеймера, Хантінгтона та Паркінсона, бічний аміотрофічний склероз та викликані алкоголем нейродегенеративні розлади.

Ресвератрол знижує холінергічну нейротрансмісію, експресію нейротрофічного фактора головного мозку та окислювальний стрес, сприяє кліренсу β-амілоїдних пептидів та антиамілоїдогенному розщепленню АРР, а також знижує апоптоз нейронів.

Метааналіз показав, що ресвератрол значно знижував профіль станів настрою (POMS), включаючи бадьорість і стомлюваність, але не суттєво впливав на пам'ять і когнітивні функції. Він також здатний покращувати рухові здібності щурів і деактивувати нейрозапальну реакцію після внутрішньомозкового крововиливу. Ресвератрол може допомогти регулювати рівень цукру в крові, впливаючи на транспорт глюкози та її вироблення. Польське дослідження вивчило потенційний антидіабетичний ефект ресвератролу у 2011 році та дійшло висновку, що він буде корисним для профілактики та лікування діабету.

Ресвератрол діє, запобігаючи експресії ендотеліальної синтази оксиду азоту, фактору росту ендотелію судин та пригнічуючи фосфорилювання у щурів з інфарктом міокарда, пов'язаним з діабетом. Крім того, введення цієї речовини у щурів з діабетом, перенесеним інфарктом міокарда, значно знижувало рівень глюкози в крові, масу тіла, рівень тригліцеридів у плазмі, частоту серцевих скорочень та співвідношення аспартатамінотрансферази (АСТ)/аланінтрансамінази (АЛТ), водночас підвищуючи загальний рівень інсуліну у плазмі.

Було показано, що захисний ефект ресвератролу покращує серцево-судинну функцію у щурів з діабетом шляхом збереження функціональних здібностей компартментів серцевих стовбурових клітин/клітин-попередників і зрілих серцевих клітин, поліпшення серцевого середовища внаслідок зменшення запального стану і зменшення несприятливого ремоделювання.

Вважається, що ресвератрол підтримує певні методи лікування раку, пригнічуючи проліферацію ракових клітин. Американське дослідження 2009 року дійшло висновку, що "ресвератрол, присутній у винограді, ягодах, арахісі та червоному вині, виявився багатообіцяльною молекулою, яка інгібує канцерогенез із плейотропним механізмом дії".

Роль ресвератролу в терапії раку була предметом великої кількості досліджень in vitro та in vivo, згрупованих в огляді, опублікованому у 2017 році. Цей поліфенол здатний пригнічувати всі стадії канцерогенезу (ініціацію, просування та прогресування). Були надані докази того, що він виявляє хімієтерапевтичні властивості, впливає на компоненти внутрішньоклітинного сигнального шляху, такі як регулятори клітинного виживання та апоптозу, прозапальні медіатори, а також пухлинні ангіогенні та метастатичні перемикачі, шляхом модулювання набору транскрипційних факторів, вищих кіназ та їх регуляторів.

Зокрема, ресвератрол продемонстрував апоптотичну та антипроліферативну дію на карциному шийки матки людини та рак підшлункової залози. Він також послаблює ацетилювання, фосфорилювання та ядерну транслокацію NF-κB та інгібує експресію iNOS у клітинах раку товстої кишки.

Крім того, велика увага приділяється фітоестрогену ресвератролу як перспективному профілактичному та терапевтичному засобу проти раку молочної залози. У всьому світі багато досліджень in vitro і на тваринах продемонстрували профілактичну протиракову активність ресвератролу в товстій кишці, шийці матки, передміхуровій залозі, молочній залозі та легенях. Дана рослинна сполука профілактує розвиток простатиту, що особливо важливо для чоловіків віком понад 40 років.

Ґрунтуючись на експериментальних та клінічних випробуваннях, а також на молекулярних характеристиках ресвератролу, вчені дійшли висновку, що його можна використовувати як:

• неоад'ювантного хімієтерапевтичного агента перед операцією для зменшення об'єму пухлини завдяки його здатності інгібувати проліферацію ракових клітин та індукувати апоптоз
• ад'ювантного хімієтерапевтичного препарата для інгібування раннього раку та метастазування після операції
• радіотерапевтичного або хімієтерапевтичного сенсибілізаційного агента у поєднанні з хімієтерапевтичними агентами, такими як капсаїцин, доцетаксел, доксорубіцин, гемцитабін і темозоломід, оскільки ресвератрол може посилювати їх протиракові ефекти
• радіозахисного агента для зменшення побічних ефектів лікування, включаючи викликану променевою терапією ксеростомію та мукозит.

Крім того, було показано, що ця сполука усуває резистентність до лікарських препаратів у різних клітинних системах in vitro, підвищуючи чутливість пухлинних клітин до лікарських ефектів у поєднанні з іншими хімієтерапевтичними агентами.

За допомогою ресвератролу можна знизити високий ризик нефротоксичності цисплатину – хімієтерапевтичного засобу проти раку яєчників, сечового міхура та інших видів раку.

Для отримання ресвератролу у раціоні, можна просто пити вино, але потрібно мати на увазі, що будь-який алкоголь токсичний та потенційно небезпечний розвитком багатьох хронічних захворювань. Вживання інших продуктів, багатих на цей поліфенол, не дадуть яскраво вираженого терапевтичного ефекту через низьку концентрацію у складі. Використання БАДів - найбільш ефективний варіант вживання даної корисної речовини.

Добавки ресвератролу представлені у формі капсул або таблеток. Добова доза варіюється за показаннями та становить від 100 до 500 мг. Його часто комбінують з іншим потужним природним антиоксидантом кверцетином, який має з ним доведений синергетичний ефект.

Добавки з ресвератролом

Resveratrol Plus (Ресвератрол Плюс) 60 капсул ТМ Кантрі Лайф / Country Life

650 грн.

Купити

Ресвератрол Natural Resveratrol Now Foods 200 мг 60 капсул

650 грн.

Купити

Resveratrol Lift Caudaline Нічний крем 50 мл

650 грн.

Купити

На сьогодні існує кілька великих контрольованих досліджень ресвератролу на тваринах, а також перші інтервенційні випробування на людях. Широкий діапазон доз ресвератролу використовувався у різних дослідженнях in vivo та in vitro. Один із найцікавіших аспектів полягає у відсутності серйозних токсичних побічних ефектів.

Фактично було виявлено, що ресвератрол не шкодить організму і добре переноситься навіть у дозі до 5 г/день, як у вигляді разового приймання, так і у вигляді багатоденного режиму дозування. Проте слід зазначити, що це дослідження проводилися серед здорових людей, і у хворих вони можуть відрізнятися.

Наприклад, повідомлялося, що ресвератрол запобігає агрегації тромбоцитів людини in vitro. Імовірно, високе споживання цієї сполуки у вигляді добавок може підвищити ризик кровотечі при прийнятті з антикоагулянтами, антитромбоцитарними препаратами та навіть з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ).

Через недостатність досліджень є такі протипоказання для застосування ресвератролу:

➤ діти

➤ вагітні та жінки, що годують

➤ пацієнтки з сімейним анамнезом раку молочної залози та гінекологічного раку

➤ пацієнти, які приймають антикоагулянти

➤ гіпотонія.

Ресвератрол є нутрицевтиком, що належить до групи стильбеноїдів, широко поширеним у рослинному світі та має кілька терапевтичних ефектів. Його молекули синтезуються з фенілаланіну у вигляді численних ферментативних реакцій.

Традиційно ресвератрол використовувався при артриті, болях у шлунку, гепатиті, для суглобів, зниження ризику остеопорозу у жінок у період менопаузи, інфекціях сечовивідних шляхів, грибкових захворюваннях або запаленні шкіри. Він також має антиканцерогенні, противірусні, нейропротекторні, протизапальні та антиоксидантні властивості, але основний біологічний потенціал ресвератролу належить до кардіо захисту.

Крім того, було показано, що ресвератрол здатний імітувати ефекти обмеження калорійності, чинити протизапальну та антиоксидантну дію та, навіть, впливати на виникнення та прогресування багатьох захворювань за допомогою декількох механізмів.

Попри продовження досліджень, багато терапевтичних властивостей ресвератролу вже доведено in vitro та in vivo. Це дозволяє рекомендувати його як корисну добавку для профілактики багатьох захворювань та здорового старіння.